У той час, коли міська влада Вінниці регулярно наголошує на розвитку туристичного потенціалу та збереженні пам’яток, які мають «історію», деякі забудовники центральної частини нехтують навіть елементарним правилами. При спорудженні чергової багатоповерхівки легше «не помітити» давній підземних хід, ніж його дослідити. Аналогічна доля спіткала мережу підземних приміщень, що існувала під вулицею Князів Коріатовичів.

На місці будинку №44 нині будується ЖК «Княжий». Бетонними конструкціями сформовано цокольний поверх. Поруч з ними ще можна побачити залишки розгалуженої підземної мережі…

«Мешканці навколишніх будинків переказують, що колись під вже зруйнованим будинком був великий підвал, з якого виходили підземні приміщення у бік сусідів. Звідси йшли три підземні ходи. Один з них – до сучасної вулиці Монастирської, інші – у різні боки паралельно Князів Коріатовичів», - розповідає один з організаторів Facebook-спільноти «Тіні. Вінниця» Владислав Сушинський.

Підтвердженням розповідей є залишки доволі широкого мурованого ходу, розташованого фактично на межі забудови. Дослідники його знайшли, але навіть розкопати наразі складно, адже, по-перше, будмайданчик є приватною територією, а по-друге, бетоні конструкції розташовані впритул до «отвору». Більш того, будівельники, копаючи котлован могли засипати рештки ходів.

«У цьому районі у позаминулому та минулому сторіччі жили єврейські сім’ї. Підземні приміщення були переобладнані для зберігання краму, а ходи частково замуровані у радянські часи. Але історію цих будинків та підземель ще по краплинам можна відшукати. Приміром, коли за часи СРСР релігія була під забороною, у сусіднькому будинку розташовувалася підпільна синагога. Люди збиралися в наземній чи підземній частині. Про це у 1990-их колишній вінничанин, який приїхав у місто з-за кордону, аби згадати часи свого дитинства, розповідав нинішнім мешканцям цих будинків», - зазначає В.Сушинський.