З багаточисельних джерел відкритих даних відомо, що Сили оборони України ведуть операцію по звільненню Кінбурнської коси на лівому березі Дніпра, яка належить до Миколаївської області.

Перші такі повідомлення датуються ще 13 листопада. Є поки дещо загадкове відео від Міноборони України, із якого випливає, що наші Сили оборони таки форсували Дніпро в одній із точок Півдня. 

Як пише Defense Express, звістка про можливе швидке звільнення Кінбурнської коси викликає певну долю ажіотажу як і у наших, так і у закордонних оглядачів. Наприклад – за деякими повідомленнями, Сили оборони України рухаються по косі із західного напрямку. Нібито закріпилися на поблизу села Геройського Голопристанського району.

Це означає, що наші війська зуміли буквально під носом у рашистів провести вдалий тактичний десант. В свою чергу, раз наші захисники атакують позиції ворога на Кінбурні, це означає, що ЗСУ не зупиняються і продовжують деокупацію лівобережної частини Півдня України. І це при тому, що росіяни очікують наступу в районі Мелітополя.

Defense Express зазначає, звільнення Кінбурнської коси означатиме чергову ганебну поразку Чорноморського флоту РФ на тлі зміцнення позицій України в Чорному морі.

На перший погляд, Кінбурнська коса – це просто вузька смуга землі на Півдні із специфічною адміністративною приналежністю, що до війни мала скоріше туристичне значення. Але у цієї вузької смуги землі доволі важливе геостратегічне значення – саме там «замикаються» виходи із портів деокупованого Херсону (МТП «Херсон») та Миколаєва (МТП «Миколаїв», «Ольвія» та «Ніка-Терра»). Контроль над Кінбурнською косою також давав рашистам можливість постійно обстрілювати порт в Очакові.

Далі, у відкритому доступі уже є супутникові знімки від 12 листопада, які свідчать, що великі кораблі ЧФ РФ майже не виходять в море після набігу «катерів-камікадзе» 29 жовтня. І тут мова не тільки про фрегати та корвети з «Калібрами», але й навіть патрульні катери.

Але ж у рашистів у Чорному морі є кораблі «дрібнішого» класу, призначені саме для дій в прибережній зоні, та підтримки дій своїх військ у приморських операціях. Наприклад – бронекатери радянського проекту 1204 «Шмель», які прибули з Каспійської флотилії, озброєні баштою з 76-мм гарматою від ПТ-76 та РСЗВ, і які годяться на роль «плавучих танків». Але схоже, навіть такі «Шмелі» рашисти не наважились вивести у море для захисту своїх позицій на Кінбурнській косі.

Тож можна стверджувати, що втрата Кінбурнської коси стане для росіян ще важчою поразкою, аніж втрата острова Зміїний. Контроль за Кінбурном дозволяв оркам блокувати фактично найбільший за перевалкою порт України в Миколаєві без залучення завіси кораблів.

А тепер виходить, що рашистський ЧФ РФ вчинив черговий «акт добрової волі», тобто ганебно втік з поля бою. І це викликати ще більшу істерику в рашистських пропагандистів, які ще після потоплення «Москви» уже верещали, що Чорноморський флот потрібно «порізати на голки». Тим більш, що Кінбурн має певне значення для військової міфології росіян. І після такого окупантам лишається хіба що уже втретє затопити всі свої кораблі в Чорному морі…