На 87-му році життя помер відомий одесит Михайло Жванецький. Його любили усі, навіть ті, кого зачіпало гостре слівце талановитого письменника та артиста. Між іншим, частково Михайла Михайловича можна назвати вінничанином, адже своє дитинство він провів у Томашполі на Вінниччині, де батьки працювали до початку Другої світової – тато терапевтом, а мати - стоматологом.  

«Помню хорошо эвакуацию, помню бомбежку по дороге. Мы бежали из вагонов, бежали в поезд, пока немцы, помимо бомб, обстреливали вагоны из пулеметов. Вагоны - с беженцами, с детьми, с женщинами и стариками. Это сейчас я понимаю, какое это было бесчеловечное зверство - стрелять по беззащитным гражданским, а тогда воспринимались мелочи. То, как мама укрывала меня какими-то лопухами, забрасывала травой, стремясь сберечь мою жизнь», - вже у дорослому віці згадував він останні спогади про Томашпіль.

Російський та український письменник-сатирик, популярний виконавець своїх творів, з 1988-го художній керівник Московського театру мініатюр, президент Всесвітнього клубу одеситів – це Жванецький. Його виступи та твори вирізняються так званим «одеським гумором» і дещо алегоричною подачею матеріалу. У 2001 році вийшло чотиритомне зібранні творів письменника. Його ім'ям названо астероїд та бульвар в Одесі.

Про смерть М.Жванецького російські видання повідомили з посиланням на його представника Олега Сташкєвича. Причини не вказуються.