З початку ХХІ сторіччя вінницькі архітектори та інженери почали зважувати на те, що через збільшення кількості автівок, центр міста потрібно «розвантажувати». Але до цієї ідеї місцеві фахівці прийшли ще півсторіччя тому. В 1969 році вони користувалися аналогічними аргументами, коли пропонували зробити центральну вулицю Вінниці пішохідною, а трамвайні колії підземними.

Про публікацію «Центр Винницы и перспективы его развития» у журналі  «Строительство и архитектура» за березень 1969-го згадали вінничани у групі «Історія Вінниці» у Facebook. Отже, розуміючи збільшення ділової активності у центрі та необхідність заздалегідь втручатися, архітектори В. Сопілка та І. Кіскін розробили проект тунелю для трамваїв під тодішньою вулицею Леніна (Соборною).

 

Тобто вони запропонували зробити вулицю двохярусною. На поверхні вона мала б стати пішохідною, а у підземній частині їздили би трамваї - на ділянці від площі Гагаріна до колишнього кінотеатру «Росія». Далі трамвай мав би йти по Центральному мосту, а люди по пішохідному містку на острів Кемпа, а вже звідти на лівобережжя.

Щодо нинішньої Соборної, то автори ідеї пропонували, аби вона перетворилася на ланцюжок площ, а озеленення мало б поєднувати вулицю з Південним Бугом, по берегам якого пропонувалося знести старі будівлі заради облаштування паркових зон.

Наразі складно сказати, чому тоді відмовилися від доволі амбітного проекту з підземними коліями та зупинками для трамваїв. В останні десятиріччя «розвантаження» Соборної виглядає просто – водіям забороняють їздити центральною вулицею.