Російський диктор Путін роками створював умови, за якими пересічні громадяни вимушені були підписувати контракт, йти до армії, яка лише дозволяла «заробити» на власне житло та утримувати сім’ю. За це військові мають погоджуватися з тим, що стануть «гарматним м’ясом». Якщо відмовляються – то автоматично стають дезертирами. І таких сотні… Більш того, щоб забезпечити войовничу «другу армію світу» елементарним, в Росії почали збирати гроші. Про деталі у матеріалі російських колег. Жаль, що громадяни РФ так і не розуміють, кого звинувачувати у тому, що вони – жебраки.
Близько 50 контрактників із 58-ї загальновійськової армії Південного ВО ЗС РФ, управління якої базується у Владикавказі, судяться з Міноборони за право відновитися на службі – військовослужбовців відрахували за самовільний від'їзд з України. Солдати покинули зону бойових дій після першого дня війни, коли зрозуміли, що вони стали «гарматним м'ясом».
Один з контрактників, уродженець Північної Осетії, розповів «Кавказ.Реалії» про стан російської армії та наслідки, з якими він зіткнувся після відмови продовжувати війну.
Зауру (ім'я змінено на прохання героя, – прим. ред.) з Владикавказу 33 роки, останні 6 років він служив водієм в армії у званні сержанта. До цього Заур здобув вищу освіту з економічної спеціальності – це один із найпопулярніших факультетів у республіці. Після університету він влаштувався працювати на автосервіс, підробляв таксистом. Коли одружився, грошей на сім'ю не вистачало – Заур вирішив повернутися до армії та на контрактній основі влаштуватися водієм до однієї з військових частин 58-ї загальновійськової армії.
«За мірками середньостатистичного мешканця республіки моє життя вдалося: сім'я, стабільний заробіток, військова іпотека. Ще й статус - на Кавказі бути військовим почесно, принаймні так було до відомих подій. Заняття з бойової підготовки, навчання раз на місяць на полігоні «Тарське» - служба не складна, швидше занудна. За це щомісяця отримуєш грошове забезпечення в 40-45 тисяч рублів, плюс ще різні надбавки та премії», - розповів Заур виданню.
До Харкова за квітами
На початку лютого 2022 року командування підрозділу, в якому служив Заур, оголосило, що їх відправляють в Україну «на спецоперацію зі звільнення Донбасу та Луганська». До цього, за словами співрозмовника, служба проходила у штатному режимі, «відрядження» не передувало посилення бойової підготовки.
«Командування не попередило, що нас відправляють на повномасштабну війну. Нам сказали, що треба дійти до Харкова, де місцеві жителі зустрічатимуть нас із квітами, як свого часу в Криму. З таким настроєм ми й вирушили на «спецоперацію», достеменно не розуміючи, куди і навіщо нас відправляють. Ми були без відповідного обмундирування та без необхідної кількості зброї», – зізнається військовослужбовець.
Колону російських військ, у якій був Заур, знищили першого дня війни на Херсонщині – за свідченням героя, тоді загинуло багато солдатів з Північної Осетії. Багатьох не могли впізнати тижнями та ховали через місяць після смерті.
Військовий автомобіль Заура їхав на чолі колони - у якийсь момент біля машини лопнули колеса, екіпаж зупинився і пропустив решту вперед. Як пізніше з'ясувалося, цей випадок став доленосним для Заура та його товаришів по службі: коли колона встигла від'їхати на кілька кілометрів, її розбомбили.
«В осетинській мові є вираз «грім гримить так, ніби небо об землю стукає». У момент бомбардування було так само – «полягли» практично все і відразу. Досі страшно про це згадувати. Тоді й стало ясно, що нас просто кинули в м'ясорубку і Росія не готова до війни. Ті, хто залишився в живих, зрозуміли, що треба повертатися додому», – згадує Заур.
Військові вирішили піти вночі на машинах, що вціліли. За словами військовослужбовця, вони знову зазнали обстрілу через автомобіль, який вклинився в їхній ряд і став блимати фарами, посилаючи сигнал українським дронам. Солдати змогли вижити та повернутися на батьківщину – у Росії їх записали у дезертири та звільнили зі служби.
«Справжнє пекло»
Сьогодні Зауру відомо про 50 військовослужбовців 58-ї армії з республік Північного Кавказу, які судяться з Міноборони за право відновитися на службі, 14 з них – осетини, яким вдалося вижити на Херсонщині. Всі вони один одного знають та підтримують зв'язок. Проте Заур упевнений, що «справжній масштаб повернених» значно більший.
«У багатьох солдатів з Новочеркаська, Кабардино-Балкарії, Осетії немає відповідного взуття – вони воюють у кросівках. В інших немає касок та бронежилетів. Солдатам навіть патронів не вистачає, тобто найелементарнішого. Хлопці, які провели на фронті більше часу, ніж я, кажуть, що там справжнє пекло Нещодавно з'ясувалося, що солдатам не вистачає тепловізорів, і в Осетії оголосили збір грошей. Не розумію, як можна було розпочати війну, не маючи на це ресурсів?», – запитує Заур.
Він вважає, що неправильно таврувати дезертирами, що повернулися з війни, і розмірковувати про патріотизм, сидячи в теплі. Заур називає ганьбою те, що «вчинили російські війська у Бучі».
«Соромно вбивати мирних людей, а потім виставляти це «визволенням населення Донбасу та Луганська». Нещодавно одна знайома сказала, що є така професія - Батьківщину захищати. Я готовий її захищати, але не нападати на чужу країну і вбивати цивільних», - заявив співрозмовник.
Жодних прогнозів про результат судової справи щодо відновлення в армії він не дає, але запевняє, що втрачати військовим уже нічого.
Пішли у військові, щоб купити квартиру
«Багато моїх знайомих пішли в контрактники через перспективу купити квартиру. Молодій людині, тим більше в провінції, неможливо заробити на власне житло у 25 років, це важко зробити з нашими зарплатами. А на контрактній службі вже через шість років можна взяти квартиру в іпотеку, але платити за тебе буде держава, яка відкриває рахунок і кладе туди щороку певну суму грошей», - каже житель Осетії.
У 2021 році Заур встиг взяти в іпотеку двокімнатну квартиру в одній із новобудов Владикавказу – щомісячний платіж становить 25 тисяч рублів.
Заява на майбутнє
Юрист однієї з правозахисних організацій, яка займається захистом прав військовослужбовців, вважає справи про поновлення в армії після повернення з України безперспективними.
«Шанси на відновлення мінімальні, бо якщо з'явиться хоч один вдалий прецедент, то це спричинить масу інших звернень військових, вони масово відмовлятимуться від «відрядження» в Україну. Але все ж таки моя універсальна рада військовим – звертатися до судів, бо заява буде зафіксована і надалі, після зміни ситуації, переглядатиметься за протестами вищих прокурорських чи судових органів», – вважає адвокат.
Раніше стало відомо, що від участі у війні в Україні відмовилися частини самопроголошеної Південної Осетії – йдеться про групу чисельністю близько 300 осіб. Наприкінці березня взвод оперативної роти ОМОН «Пластун» Федеральних військ національної гвардії з Краснодара було звільнено після відмови перетинати кордон з Україною для участі у військовій агресії. 12 бійців звернулися до суду, щоб оскаржити наказ про звільнення як незаконний, проте пізніше дев'ять із них від позову відмовилися.
За даними ВВС, від поїздки в Україну також відмовилися 80 військовослужбовців з анексованого Криму, 60 – з Псковської області та 11 омоновців з Хакасії.
В даний час «Кавказ.Реалії» відомо про 58 загиблих із Північної Осетії, убитих на війні в Україні. Це лише ті, чиї імена названі офіційно або підтверджені джерелами редакції – реальна цифра може бути набагато вищою.
До речі, жителі Північної Осетії вже більше місяця ведуть збори на купівлю необхідного обладнання для військовослужбовців з республіки, зокрема політики, представники осетинських діаспор у Росії та за кордоном і навіть мисливці збирають «на потреби армії» системи спостереження, дрони, тепловізори, бензопили, генератори , поліетилен та біноклі. Тобто, для «другої армії світу», яка за бажанням Путіна вторглась в Україну для знищення українців.
