Клара Цеткін та Роза Люксембург можуть дещо поступитись Терезі Сербер та Наталії Кобринській. Подію, з якої розпочалося відзначення Міжнародного жіночого дня, ініціювала саме Тереза Сербер, яка народилась у містечку Бар, що на Вінниччині.
Про це на своїй сторінці в соціальній мережі FB нагадав директор архіву Вінницької області Юрій Легун.
«Цього року хочемо нагадати, що насправді 8 березня – це про права людини. А також розповісти історії двох жінок – Терези Сербер та Наталії Кобринської.
Тереза Сербер народилася у єврейській родині у містечку Бар 1874 року. Коли їй було 17, сім’я переїхала до Нью-Йорка. У новому місті дівчина влаштувалася на роботу у швейний цех й почала долучатися до рухів, які відстоювали кращі умови праці для робітників. У 1899 році вона вступила до Соціалістичної партії Америки й за 10 років стала однією з її лідерок. Тереза створювала клуби виборчого права та доклала чимало зусиль, щоб підвищувати в людей розуміння того, з якими труднощами мають справу жінки-емігрантки. У 1911 році Тереза Сербер їздила півднем Америки з публічними виступами. Її вразило, що на ці зустрічі не пускали афроамериканців. На одному заході в Міссісіпі Тереза під зливою виступила з промовою для афроамериканських соціалістів, яких не пустили в залу через колір шкіри. Після цього туру вона почала виступати проти сегрегації темношкірого населення США. Останні два десятиліття свого життя присвятила освіті жінок-емігранток», - йдеться в інформації.
Щодо Наталії Кобринської, то її вважають засновницею українського фемінізму. Вона народилася 1855 року на Івано-Франківщині у родині греко-католицького священника. Належала до українських інтелектуалів Галичини, писала власні твори. Наталя Кобринська вважала, що її літературна діяльність може послужити розвитку жіночого руху. В 1887 році разом з Оленою Пчілкою видала альманах “Перший вінок”, до якого увійшли твори 17-и письменниць з усієї України. За кілька років до цього, в 1884-му, організувала у Станиславові (Івано-Франківську) “Товариство руських жінок”.
У 1891-му Наталя Кобринська скликала в Стрию перше жіноче віче щодо організації дитячих садків. Організовувала збір підписів за право жінок навчатися в університетах та гімназіях. У 1893-1896 створене Кобринською видавництво “Жіноча справа” видало три книги альманаху “Наша доля”. Чимало сучасників Наталі Кобринської не розуміли її ідей. Її критикували різні українські політичні угрупування, які пов’язували ідеї фемінізму та соціалізму.
Зазначимо, що місто Бар пов‘язано ще з однією відомою історичною постаттю. В місті існує жіночий клуб Бони Сфорци - королева та «мажорка», яка володіла Баром та околицями. Тож тепер у місті можуть пишатися ще однією жінкою - Терезою Сербер, швачкою та правозахисницею.
