Оборона Маріуполя вже увійшла в історію. Її описуватимуть у підручниках. Серед тих, хто ціною власного життя боронив українську землю у Приазов’ї від рашистської навали лейтенант Максим Ямковий з Іллінецької громади на Вінниччини. Він загинув у перші дні боїв в оточеному місті.
У Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного розповіли про свого випускника-героя.
«Оборонці легендарного міста стали Героями! Ними пишаються українці та небайдуже до долі України людство!
Нині ми поки що не знаємо усіх захисників поіменно. Але серед тих Героїв, хто ціною власного життя зупинив російського агресора у перші дні – години рашистської навали на місто, хто удостоєний високих державних нагород, є також випускники Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Один з них – лейтенант Максим Ямковий, якого Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджено орденом Данила Галицького (посмертно).
…Для Максима служба в Українському війську розпочалась у квітні 2018-го, коли його призвали на строкову. Та вже за кілька місяців юнак підписав контракт зі Збройними Силами та відбув у зону проведення Антитерористичної операції, у район Рубіжного, що на Луганщині. Воював контрактник Ямковий мужньо та хоробро. Саме на фронті, після запеклих боїв, він вирішив пов’язати своє життя з армією і стати офіцером!
Далі було навчання на Курсах лідерства у Львівському видовому виші. Через рік у званні молодшого лейтенанта з набутим багажем теоретичних знань та навичок Максим відбув для проходження служби у 36-ту окрему бригаду морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського на посаду командира танкового взводу. Відтак, з вересня 2020 року у складі 2-ї танкової роти він неодноразово відряджався у район Маріуполя для оборони визначеного району, недопущення можливого прориву ворога, у плани якого завжди входило облаштування «сухопутного коридору» від окупованих територій Донецької та Луганської областей до Криму.
Після повномасштабного вторгнення противника в Україну місто опинилось під нищівними атаками рашистів, постійним бомбардуванням та артилерійськими обстрілами. Морпіхи бригади мужньо протистояли ворогу. 27 лютого, під час одного із запеклих боїв, лейтенант Ямковий загинув, рятуючи життя членів свого екіпажу.
– Максим любив життя. Мріяв про сімейний затишок з дружиною Оксаною та донечкою Поліною. Опікувався молодшим братом Ярославом. І про нас, батьків, завжди дбав, – з болем у серці згадує нині Ольга Михайлівна, мати Героя. – Ми завжди пам’ятатимемо нашого Максима і його слова: «Армія для мене – не робота. Армія – це моє життя! І я не жалкував і не жалкуватиму ніколи, що обрав цей шлях. А тим більше, коли ворог прагне знищити нас і Україну».
