Кілька тижнів тому мешканець Гущинців Сергій Горденко став володарем звання «Найкраща господарська садиба Іванівської територіальної громади». Конкурс влаштували з нагоди Дня незалежності. Чоловік відзначився тим, що вирощує безліч сортів та форм винограду.

Як пише «Калинівка.Сіті», переможцем цього конкурсу С.Горденко став переважно через захоплення. Впродовж останніх років він займається виноградарством і за цей час пройшов шлях від аматора до визнаного майстра цієї справи. Принаймні, в окрузі.

Нині Сергій Горденко вирощує понад триста сортів та гібридних форм винограду. Такої плантації й такого розмаїття винограду у громаді немає більше ні у кого. Зараз сонячні ягоди саме дозрівають, тож у винограднику можна спостерігати цілу палітру кольорів.

Виноград - ягода, оповита легендами. Наприклад, одна з них розповідає, що раніше, коли виноград тільки з’явився на Землі й вона була його матір’ю, а Сонце батьком, грона наливалися не місяць і не два, а впродовж доби. Ті, що дозріли на світанку, отримали від ранкової зорі ніжний рум’янець і стали рожевими. Грона, які дозріли вдень, стали золотисто-жовтими, бо взяли від яскравого сонця золото його променів. А ягодам, що дозріли пізно ввечері, ніч передали свої бархатисто - сині барви.

У винограднику Сергія Горденка плоди ніби з цієї легенди. Кожне гроно грає на сонці своїми відтінками - жовтим, зеленим, рожевим, темно-синім, фіолетовим, малиновим, усіх і не перерахувати.

За словами аграрія, «серйозно» виноградарством він почав займатися, ставши пенсіонером.

«Попросив у тещі шматочок землі, щоб посадити не картоплю, а щось для душі, - розповідає Сергій Горденко. – Вона виділила невелику ділянку біля межі, на якій я посадив малину. Якось приїжджаю з Калинівки в село, а теща смакує ягодами, а потім каже: «Сергію, посади ще щось». Тоді я посадив кілька десятків кущів смородини. А потім дійшла черга і до винограду».

Тепер він переконаний, що тещине обійстя ніби було створене для того, щоб тут садити лозу – ділянка видовжена з півночі на південь, якраз для розташування рядів, як того вимагає наука. Сергій Горденко розповідає, що перед тим, як взятися за вирощування винограду, він скликав сімейну раду – запитав у дітей, чи будуть вони допомагати йому у цій дуже кропіткій праці.

«Усі погодились і слово своє тримають, допомагають, - каже Сергій Горденко, посміхаючись. — Копають ямки для посадки нових кущів, косять міжряддя, доглядають за рослинами. Для мене це неабияка допомога. Але найбільше тішуся з того, що діти приїжджають».

Виноградар зазначає, що лоза потребує постійної уваги та догляду. У винограднику він працює по чотири-п’ять годин щоденно. Адже без догляду не буде смачного винограду.

«Без душі винограду не виростиш», - переконаний пенсіонер.

Маючи найбільшу в окрузі колекцію сортів і форм винограду, він зауважує, що цілеспрямовано підібрав ті, які мають такі ж назви, як і імена найрідніших йому людей.

«У мене є сорти Гала, Наташа, Олег, Назарій – «тезки» дружини, доньки, сина, онука, - розповідає Сергій Горденко. - Зараз вони ростуть у різних місцях винограднику, але з часом я їх висаджу усі поряд - об’єднаю в одну родину, як і у житті».