Групі тероборонівців поставили задачу утримувати позиції у Бахмуті. Навіть опинившись у кільці, вони їх не залишили, а вийшли з оточення без втрат.

Про це розповідають на сторінці 120 бригада територіальної оборони ЗСУ

«Впродовж 12 днів наша група у складі шести осіб утримувала визначені позиції в Бахмуті, а в останніх чотири доби доводилось обходитись з мінімальним запасом води та їжі, – каже військовослужбовець окремого батальйону 120 бригади Сил ТрО ЗСУ із позивним «Шурік». – Але найголовніше, що нам вдалося вийти без втрат. Мої побратими гідно виконали поставлені перед ними завдання».

До тероборони «Шурік» пішов добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. За освітою захисник – учитель, дев’ятнадцять років присвятив школі, а останнім часом змінив діяльність і працював перевізником. Родина з розумінням поставилася до його рішення стати в стрій та боротися із ворогом, хоча й із великими переживаннями, як за батька, чоловіка, сина та брата. Але всі вони знали, що інакше неможливо, і їхній захисник все одно піде. На той час для нього не було різниці чи то Сили ТрО, чи будь-який інший військовий підрозділ. Наразі військовослужбовець – головний сержант першого стрілецького взводу 3 стрілецької роти окремого 168 батальйону 120 бригади Сил ТрО ЗСУ.

«Під час виконання бойових завдань у Бахмуті я очолював групу, - розповідає «Шурік». - Аби вороги не зайняли позиції ми здійснювали підриви певних об’єктів, допомагали побратимам з інших підрозділів, тримали позиції, опинилися в кільці, але вийшли з оточення».

За весь цей час група фізично і морально виснажилась, отримали незначні поранення та контузії. Тож наразі хтось знаходиться на лікуванні, а інші вже відновилися і продовжують нести службу на північному напрямку.

«У мене превелике бажання звільнити нашу землю від загарбників,- каже військоввослужбовець. Очистити її , як від зовнішніх, так і від внутрішніх ворогів. У війську я заради своєї родини, української землі та українського народу».

Бійці запевняють, що перемога буде за нами!