З 1 вересня запрацювала ініційована Оленою Зеленською нова система шкільного харчування. Зараз триває перехідний етап. У МОН обіцяють ретельно перевіряти, аби дітей годували 600-грамовими порціями з овочами та фруктами, але без сосисок і ковбаси. Тим часом, через карантинні вимоги деякі освітяни у Вінниці звертаються до суду через відсторонення від роботи невакцинованих і неперевірених, як вимагають у міністерстві.

Про те, скільки діти навчатимуться вдома, причини судових позовів, нове шкільне меню та плани по зменшенню навантаження на заклади освіти директор департаменту освіти Вінницької міськради Оксана Яценко розповіла в інтерв’ю NaПарижі.   

«Декілька педагогів у Вінниці звільнилось через релігійні переконання, що «вакцинація – зло»

- Оксана Василівно, коли слід очікувати офлайн навчання у вінницьких школах? Скільки відсотків працівників галузі освіти повністю імунізовані?

- Нагадаю про постанову №1236 Кабміну щодо дотримання санітарно-епідеміологічних норм, а також про те, що з 18 листопада Вінниччина перебуває у червоній зоні. Освітні заклади змогли працювати в офлайн-режимі у разі наявності у 100% працівників «ковід»-сертифікату, довідок про одужання чи ПЛР-тесту, дійсного 72 години.

На 18 листопада з 52 комунальних і приватних закладів середньої освіти у 38 школах 5-11 класи пішли на дистанційну форму навчання. Нині тільки у 3 школах (одна з них приватна) 5-11-ті класи навчаються дистанційно.

На учнів 1-4 класів і спецшкіл, вихованців дитсадків ця вимога не розповсюджується.

На 29 листопада мали 97,4% вакцинованих по усім закладам освіти Вінницької МТГ. Зокрема по школам – 97,5%. На жаль, на даний час 63 працівники галузі відсторонені від роботи.

Тому по термінам, коли всі школи повернуться в офлайн, не скажу. Або коли усі виконають вимогу постанови, або коли її скасують, або якщо область вийде з червоної зони.

- Чи стикались із міцним спротивом в окремих колективах?

- Так, є школи, в яких окремі працівники не хочуть вакцинуватися через тверде переконання, що це «експеримент», за релігійними «мотивами» або тому, що це «порушення їхніх прав». Вони свідомо не вакцинуються. Більш того, від цих освітян вже є сім звернень до суду про оскарження відсторонення від роботи.

- Чи є випадки, коли освітяни звільнялись через незгоду з вакцинацією?

- Звісно. Декілька педагогів у Вінниці звільнилось через релігійні переконання, що «вакцинація – зло». Зазначу, випадки поодинокі. Хоча не всі афішують, що звільняються саме через питання віри.

«До цього часу діяли стандарти харчування школярів, які були затверджені в кінці 1980-х»

- З 1 вересня за ініціативи Першої леді Олени Зеленської принципово змінилася система харчування дітей. Наскільки вінницькі школи готові до нових умов?

- Так, у 2020 році стартувала реформа системи шкільного харчування. Однією з основних проблем та напрямків реформування є оновлення застарілої нормативної бази та формування культури здорового харчування.

Відповідно до ініційованої Оленою Зеленською реформи у березні 2021-го прийнята постанова КМУ № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», в якій змінено вимоги до організації харчування у школах та садочках.

Наступним важливим кроком реформи є імплементація змін на місцях та популяризація культури здорового харчування в суспільстві. Зміни вже розпочалися, а у повній мірі відбудуться з 1 січня нового року.

Всі погоджуються, що задля збереження здоров’я дітей їхнє харчування має бути здоровим та збалансованим. До речі, до цього часу діяли стандарти харчування школярів, які були затверджені в кінці 1980-х, на початку 1990-х років.

Міська влада ще з 2016 року розпочала роботу щодо покращення харчування в освітніх закладах. Наразі встановлено пароконвектомати в усіх закладах дошкільної освіти. Ця робота продовжується і в школах. Стовідсотково заклади оснащені системами очищення питної води. У 2019 році розпочато пілотні проекти щодо модернізації харчування у школах та садочках.

- Ідея полягала у ресторанному підході?

- Якщо більш точно, то дитині надається право вибору страв, а батькам - право вибору, на яку суму харчувати своїх дітей. Я би назвала це «диференційованим харчуванням».

З одного боку, зрозуміло - витрати на харчування ляжуть на плечі батьків (хоча у бюджетному законодавстві вони і не передбачені), але з іншого боку буде забезпечено право вибору та оновлено меню шкільних їдальнь.

- Можна буде замовити суші?

- Ні, адже там сира риба, яка під забороною. У меню з'являться традиційні українські страви, популярні страви різних кухонь світу, а також безглютенові позиції, буде збільшено кількість фруктів та м’яса в раціоні.

Натомість, прийнято рішення, що кошти, які виділялись з місцевого бюджету на харчування школярів початкової школи, і навіть, у два рази більше, будуть виділятися з бюджету нашої громади, зараховуватись на рахунки закладів загальної середньої освіти, щоб покрити потреби в тому, що раніше не в змозі був забезпечити міський бюджет.

Нагадаю, частка бюджету, яка щорічно спрямовувалася та спрямовується на утримання галузі «Освіта», становить приблизно 30% від загального бюджету громади. Бюджетними коштами покриваються зарплата працівників дошкілля, позашкілля та технічних працівників шкіл, оплата енергоносіїв, харчування пільгових категорій дітей.

Також освітні заклади забезпечуються засобами для дотримання санітарно-гігієнічних вимог в умовах пандемії. Кошти йдуть на термомодернізацію, капітальні та поточні ремонти закладів освіти, оновлення матеріально-технічної бази тощо.

Тому, зрозуміло, коштів, щоб задовольнити абсолютно всі потреби кожної школи та кожного класу в бюджеті не вистачає.

«За останні три роки кількість школяр-пільговиків збільшилася майже втричі. І до переліку пільгових категорій додано дітей учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб»

- Як вираховується, скільки коштів виділити на конкретну школу, адже різні кількість дітей, персоналу, стан будівель?

- Алгоритм розрахунку суми, яка буде виділена кожній школі, дуже простий. На кожного учня 1-11-х класів – 50 грн. на місяць, отже 450 грн. за 9 місяців, під час яких відбувається освітній процес. Ця сума множиться на кількість дітей у закладі загальної середньої освіти та передбачається в кошторисі закладу.

Школам надається фінансова автономія у використанні бюджетних коштів у межах затвердженого кошторису. Далі вирішує адміністрація з батьками, відповідно до першочерговості.

- Першочергові потреби закладів однозначно будуть забезпечені за рахунок коштів місцевого бюджету?

- Звісно. Протягом бюджетного року кошти витрачатимуться з дотриманням бюджетного законодавства та Закону Україну «Про публічні закупівлі». На які потреби будуть витрачені ці кошти, буде досить просто відслідкувати. Інформація повністю висвітлюється на сайті відкритих даних Е-дата, а також в системі публічних закупівель «Прозорро».

Що стосується харчування дітей пільгових категорій (їх перелік визначено постановою №305), міська влада не тільки його збереже, а й значно покращить. Таких у школах на сьогодні 4124 дітей. 

Хочу зауважити, що за останні три роки кількість школяр-пільговиків збільшилася майже втричі. І до переліку пільгових категорій додано дітей учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб.

- Постанова передбачає норму харчування для дітей у 600 грам. Не кожна доросла дитина подужає стільки за один прийом… На Вашу думку, скільки здатен з’їсти школяр 1-4 класів?

- Почну з того, що документом передбачається зменшення вмісту цукру у напоях і стравах, а також солі. Виключено споживання червоного м’яса – яловичини, свинини, печінки, сосисок і ковбас.

Натомість збільшено порції. В 6-11 років дитина має спожити 609 г, 11-14 років – 669 г, а більш старші – 683. Прорахували, що в 1-4 класів в середньому дитина з’їдає 350-400 г.

- Скільки чого передбачено з’їдати дитині, якщо батьки згодні за все платити?

- На 5 днів на одну дитину передбачається 500 г свіжих овочів, 550 г фруктів, 450 г молочних продуктів, 3 г вершкового масла, а шматочок хлібу можна давати через день.

«У Вінниці найвища наповнюваність дітей у класах серед міст України. У середньому - 30,8»

- Школа на «Поділлі» завантажена. В «Академічному» її найближчі роки не будуватимуть. Але, ймовірно, кількість дітей у цих мікрорайонах зростатиме. Який бачите вихід із ситуації? 

- Насамперед, скажу, що Вінниця всьоме визнана найкомфортнішим містом в Україні. У нас щороку збільшується дитяче населення. Приріст у місті відбувається не через демографію, а через міграцію. Так от, по школам ми фіксуємо 1-1,5-тисячний приріст не в перших, а  саме у початкових та середніх класах.

Переважно приїжджають молоді сім’ї з дітьми, тому у Вінниці найвища наповнюваність дітей у класах серед міст України. У середньому - 30,5. Приблизно такі ж показники в Одесі з мільйонним населенням. У Києві легша ситуація за рахунок великої кількості шкіл.

Вихід у будівництві нових шкіл або пристосуванні та модернізації додаткових приміщень для навчання. Ми шукаємо такі варіанти, щоб трохи розвантажити великі школи. Але складно знайти, адже не всі відповідають буднормативам. 

- Чи залишаються черги до дошкільних установ, зважаючи на потужне збільшення місць у кілька останніх років?

- Щорічно влаштовуємо у садочки майже 5 тисяч маленьких вінничан. В електронній черзі на сьогодні стоїть 281 дитина. Черга залишилась з минулих років. Проблема у відсутності місць у дитячих садках в окремих мікрорайонах міста і, відповідно, батькам не зручно возити дитину в дошкільний заклад іншого району нашого міста.

Наприклад, на Вишенці багато садочків. Немає проблеми влаштувати дитину у заклад, якщо навіть сьогодні зареєструвалися. Але зі Старого міста чи Тяжилова туди далеко везти малюка. І люди відмовляються, чекають на місця ближче до будинку чи місця роботи.

Проте будівництво нових садочків виправдано тим, що у групах велика кількість дітей. І якщо зникне черга, то ми будемо розвантажувати існуючі дошкільні заклади.

- До кінця року мають бути здані в експлуатацію садочок на Вінницьких Хуторах та корпус дошкільного закладу на вулиці Зерова. Плани не зірвуться?

- Сподіваюсь, що ні. У 16-му садочку інтенсивно йдуть внутрішні роботи по упорядженню. Шпалери клеять, стіни фарбують… Департамент освіти на 90% здійснив усі закупівлі, чекаємо, коли передадуть корпус, аби ставити меблі та розкладати іграшки.

Так само чекаємо передачі інвестором садочку по Вінницьких Хуторах. Всі закупівлі здійснено.   

- Що передбачається будувати у наступному році?

- Інвестором планується будівництво садочку по вулиці Івана Богуна, який, як передбачається, здадуть в експлуатацію у 2023 році.

У наступному році має виконуватись термомодернізація другої черги садочку №16 та благоустрій території. Плануємо відкрити ще одну додаткову групу у 33-му садочку на вулиці Ватутіна.