Рак шийки матки - чи не єдине онкозахворювання, яке можна попередити. Та попри доведену дієву профілактику ця хвороба стійко займає одне із лідируючих місць в структурі онкологічної патології жінок України. Більше того, з року в рік спостерігається негативна тенденція до збільшення хворих, яким онкопроцес діагностують у занедбаних стадіях, які погано піддаються лікуванню, точніше сказати, вилікувати які практично неможливо. Так, у Вінницькій області, порівнюючи дані 2018 і 2019 років, кількість вінничанок, у яких злоякісне новоутворення виявили вже на пізніх етапах, зросла у 2,2 рази. І це лише з різницею в один рік.
Така ситуація лякає, каже онкогінеколог Подільського регіонального центру онкології, кандидат медичних наук Олена Шамрай. Адже рак шийки матки легко виявити на початковій стадії, коли виліковність становить 95%. Коли ж пропустити початок розвитку пухлини, каже лікар, то шанси на одужання знижуються в геометричній прогресії.
«Пік захворюваності на рак шийки матки припадає на вік від 40 до 45 років. У групі ризику – жінки від 38 і старші. Однак останніми роками збільшилася кількість жінок віком від 18 до 35 років, у яких виявляють дану пухлину. Це пов’язано з ранім початком статевого життя(до 16-років), частою зміною партнерів, їх великою кількістю. Адже рак шийки матки відноситься до злоякісних новоутворень, які викликаються папіломавірусом людини, що передається статевим шляхом. Дані говорять, що коли жінка має від 3 до 6 сексуальних партнерів, то ризик захворіти у неї є у 8 разів більший, ніж у тих, у кого було до трьох партнерів», - зазначила Олена Шамрай.
Тож, каже онкогінеколог, перший крок до раку шийки матки - хаотичне статеве життя. При цьому варто пам’ятати, що носіями (переносниками), папіломавірусу людини є чоловіки, а жінки – реципієнтами. До речі, особливо уважними мають бути ті жінки, які почали раннє статеве життя та у яких були ранні пологи.
«І це не просто слова. Адже у 15-17-річної дівчини, яка вже почала активне статеве життя, шийка матки зовні вкрита циліндричним епітелієм, вона ще не закрилася, зовнішнього бар’єру нема і вірус швидше проникне в клітини й призводить до їх деформації. Крім того, місцевий імунітет у такому віці ще недостатньо сформований, аби боротись із вірусом», - зауважила Олена Шамрай.
Підступність раку шийки матки в тому, що на початкових стадіях захворювання немає жодних специфічних ознак. Симптоми вже появляються, коли злоякісне новоутворення поширюється, відбувається процес метастазування. Хоча пухлина не виникає спонтанно, їй передують певні зміни, зокрема - ерозія, ретенційні кісти, поліпи, субепітеліальний ендометріоз, проліфіруюча лейкоплакія та дисплазія шийки матки. Наприклад, від дисплазії до раку шийки матки може минути кілька років, каже Олена Шамрай. Відтак жінка, яка щороку відвідує лікаря, може вчасно дізнатись про загрозу та почати лікування.
«Передракові зміни можна виявити лише під час обстеження у лікаря. Хоча більшість жінок легковажно ставляться до медоглядів і вважають їх банальними. А даремно, бо щоб не пропустити розвитку захворювання варто проходити регулярні огляди з онкоцитологічним обстеженням шийки матки раз на рік. Окрім цитології є додаткові методи, які допомагають виявити перші зміни на шийці матки. Зокрема це – кольпоскопія, гістологічне дослідження. Також бажано здавати аналізи для виявлення папіломавірусу людини. Так, його є багато різновидів, але в даному випадку мова йде про високоонкогенні типи – 16-й та 18-й. До речі, вірус, який є тим провокуючим чинником раку шийки матки, коли потрапляє в організм, не обов’язково відразу починає діяти і деформувати ДНК здорових клітин. Він вичікує влучного часу і працює в парі з такими «помічниками» як імунодепресивні стани, стреси, хронічні захворювання, бактеріальні вагінози. Але цей процес відбувається не за рік-два», - уточнює онкогінеколог.
Олена Шамрай розповідає, що при дисплазіях і початкових формах раку шийки матки можливе проведення органозберігаючих операцій. Після такого лікування та одужання жінка може жити статевим життям і народжувати дітей. Більш пізні стадії раку шийки матки мають більш складну тактику лікування. Після лікування необхідно регулярно спостерігатися у онкогінеколога, щоб не прогаяти рецидиву (відновлення) захворювання.
«Чимало жінок, боїться почути вирок від лікаря, тому всіляко уникають візиту до гінеколога, забуваючи, що занедбана хвороба є значно страшнішою.Однак, коли так сталося, що пухлину таки діагностували, не потрібно панікувати, а відразу починати діяти, перш за все обрати кваліфікованого лікаря, який зможе запропонувати пацієнтці усі необхідні, новітні методи лікування», - наголошує Олена Шамрай.
