Вінничани, які не байдужі до історії свого міста, попри різні перепони, досліджують забуте надбання та те, що приховано від людського ока. Більшість будинків історичного центру «ховають» залишки підземель, ходів, які сполучали будівлі ще у минулому сторіччі. В деяких випадках наші сучасники їх засипають. Проте це не заважає ентузіастам-дослідникам знаходити чергові «рештки» ходів, які доводять існування розгалуженої мережі. Нещодавно журналісти та учасники спільноти «Тіні.Вінниця» відвідали занедбаний будинок на вулиці Соборній, 9, що нижче Спасо-Преображенського собору поблизу Центрального мосту.
Цю будівлю спорудили наприкінці XIX століття і до 1917-го вона належала спочатку Мойсеєві Львовичу, а потім його синові - Боруху Мойсейовичу Львовичу - відомому вінницькому промисловцеві і купцеві першої гільдії, який володів сталеплавильними і цукровими заводами на території Вінницької області, а також кількома будинками у самій Вінниці.
За радянських часів і до 2004 року в цій будівлі розташовувалася обласне комунальне підприємство «Вінницяфармація», яке випускало ліки для жителів області і реалізовувало їх через власну мережу аптек по всьому регіону.
Потім «Вінницяфармація» змінила форму власності, утворивши акціонерне товариство, а пакет акцій, що перебував у власності Вінницької обласної ради, поступово «розчинявся»… У цей період фармпідприємство відмовилося від історичної будівлі поблизу мосту, продавши її київській фірмі «Компанія Будторгсервіс».
Нові столичні власники в 2011 році замовили проєкт дослідження будівлі й її території, щоб зробити там реконструкцію, але через брак грошей так і не завершили розпочате. З тих пір будівля стала прихистком для безхатьків і всяких сумнівних компаній. Тому поступово споруда занепадала, наразі її стан є аварійним, а стіни і стеля на межі повного руйнування.
Біля будівлі з'явилися незрозумілі прибудови у вигляді сараю і гаража, власниками яких незрозумілим чином став нікопольський бізнесмен Федір Стратегопуло, якого в Дніпропетровській області знали, як кримінального авторитета на прізвисько «Кріт».
У 2015 році Федора Статегопуло застрелили нібито в результаті кримінальних разброк, а прибудови перейшли у власність його дочок - Елліни Кармазіної і Юлії Імерекової. До речі, Юлія Імерекова під час навчання у Вінницькому торгово-економічному інституті, стала переможницею конкурсу краси «Міс Вінниця-2010».
Маючи на руках незрозумілого походження документи дочки «Крота» вирішили «приватизувати» всю колишньої будівлю «Вінницяфармації», а також отримати право на земельну ділянку під нею площею 0,1938 га, подавши у Вінницьку міську раду на затвердження проєкт будівництва на місці історичного дореволюційного будинку сім'ї Львовичів п'ятиповерхового готелю з рестораном.
І тільки відмова мерії Вінниці передати у власність дочок Федора Стратегопуло землю під цією будівлею зупинила процес будівництва готелю. Але це не зупинило процес руйнування історичної будівлі, яка з незрозумілих причин не була включена у перелік історичних пам'яток місцевого значення.
Журналісти та представники спільноти «Тіні Вінниця» оглянули саму будівлю та її підземну частину, яка ще зберігає доволі цікаві деталі саме з історії міста, часу його розквіту – початку ХХ сторіччя. Так от, у підвалі будівлі збереглися залишки знаменитих вінницьких підземель, якими був покритий весь нинішній центр Вінниці і мав навіть кілька підземних ходів до річки Південний Буг, а можливо і під нею.
