В Бершаді, що на Вінниччині, організували Андріївські вечорниці. Театралізовану вечірку організували в дитячій музичній школі одного із районів Вінницької області.

Про це повідомляють офіційні джерела.

«Напередодні свята Андрія Первозванного в Бершадській дитячій музичній школі ім. Р.А. Скалецького ожили вечорниці з піснями, іграми, забавами, ворожінням, кусанням Калити, які перенесли усіх присутніх в далеке минуле і нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям»,  - йдеться в інформації.

Організатори наголошують на важливості збереження народних традицій, які дають можливість не «зачерствіти» душею.

«День Андрія Первозванного є таким святом. Від нього віє чарівною староукраїнською стихією. З давніх-давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю – дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік», - діляться враженням учасники.

Тож свято дівчата організували, калити напекли, але хлопців чомусь не запросили. Принаймі зі світлин видно, що «гуляли» на вечорниці без юнаків.

Нагадаємо, що обрядовий хліб – Калиту – мали кусати саме чоловіки.

Етнографи так розповідають, про цей звичай:

«За допомогою червоного дівочого пояса або стрічки калиту підвішували до сволока, перепускаючи пояс через гак для дитячої колиски. Калита підіймалася вгору зі словами:

«У небо, наша калита, у небо,
А ти, сонечко, підіймись
Та нас подивись.
Ми калиту чіпляємо.
На місяць поглядаємо,
Свою долю-радість закликаємо…»

Під калитою на підлозі навхрест клали коцюбу та рогач (обов‘язкові у кожній оселі предмети домалнього вжитку, як мікрохвильовка чи блендер сьогодні - ред). Парубки мали по черзі витанцьовувати. швидко перестрибуючи через коцюбу і рогачі таким чином, щоб не зачепити їх. Парубок, який впорався з цим завданням, брав коцюбу, сідав на неї верхом, як на коня, підстрибуючи під'їжджав до калити.

Та й на цьому "випробування" не завершувались. Вкусити калиту міг лише той,  хто гарцюючи  на коюцбі не розсміявся.

Парубків, яким вдалося скуштувати калиту, величали Андріями, на голову їм дівчата одягали вінки з барвінку і цілували в уста. Іноді дівчата теж пробували кусати калиту, але вони, як правило, їздили на рогачах. Аде рогачі. якими з печі виймали горщики з приготовленою їжею, більше символізували "жіночі обов‘язки".

Зазначимо, що народні традиції - це не щось стале та одвічне. Змінюється час, змінюються звичаї Зокрема такою новітньою традицією може статти освідчення в коханні та пропозиція руки і серця  "на плацу".