У Барському жіночому монастирі тривають реставраційні роботи над старовинною святинею. Наприкінці минулого року з Шаргородського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря сюди перенесли Барську ікону Божої Матері

Про це повідомляє Вінницька єпархія УПЦ МП.

В єпархії повідомляють про це у зв’язку з приїздом до монастиря митрополита Варсонофія, який особисто оглянув процес реставраційних робіт.

В єпархії не вказують, чи виконуються роботи фахівцями-реставратами з відповідним досвідом і навичками.

Чудотворна ікона Божої Матері «Барська» протягом ось уже 300 років являє чудеса зцілення й милості Божої Матері до всіх стражденних, які приходять до неї у своїх скорботах та молитвах.

Древній переказ оповідає, що з XVII століття цей старовинний образ перебував на Поділлі в Барському чоловічому православному монастирі, зведеному в дрімучому лісі. Святиня зберігалася тут у дерев’яному храмі до того моменту, поки монастир не був зруйнований.

В XVIII столітті за часи Речі Посполитої уніатські ченці відродили монастир у самому місті Бар. Про те, що ікона перебувала тут, свідчить літопис Барського чоловічого монастиря за 1723 рік. В описі розповідається, що в головному вівтарі стоїть в особливій ніші під срібнопозолоченою ризою ікона Богоматері, котра тримає на руках Дитину Христа. У народі вона називалася образом Пресвятої Покриви.

В 1793 році місто Бар з усім Поділлям захопила Росія, а в 1837 році Барський уніатський монастир став православним. Через півсторіччя на згадку про цю подію Священним Синодом було встановлено особливе шанування Барської ікони Божої Матері 1/14 жовтня – у день святкування Покрова Пресвятої Богородиці.

У 1930-х роках Свято-Покровський, на той час уже жіночий монастир, був закритий радянською владою. Чудотворний образ черницям монастиря вдалося врятувати, але дорогоцінну ризу довелося віддати представникам міської влади. Ікону черниці Серафіма, Амвросія й Гавриїла сховали в підпіллі будинку в Барі, де вони оселилися після вигнання з обителі. Під спудом древній образ перебував до 90-х років ХХ століття.

У 1994 році черниця передала ікону у село Дачне Одеської області священику, який тримав її у будинку. Древня святиня Поділля була привезена в місто Бар і хресним ходом принесена у Свято-Успенський собор у 2000-му.