На Вінниччині протягом трьох років відбуваються безпрецедентні події – судять 68-річного генерал-майора у відставці Петра Бралатана. Військового звинувачують у «побитті із застосуванням кастету» на очах у сотень свідків колеги по садовому товариству, від чого той нібито впав та втратив свідомість. Проте, на кадрах з «бойових» зборів членів громади чітко видно, що людина схопилася за голову та впала під вигуки «О, артист» та оплески значно пізніше інциденту з генералом. Але у судів та правоохоронних органів «інше» бачення подій. Чому так? За традицію, ймовірно, причина криється у земельних питаннях чи особистих стосунках.
Два керівника одного товариства
Дачний масив у Садовому неподалік Літину вважається курортною перлиною. Садоводи давно згуртовані у громадську організацію, яка вирішує спільні питання та розпоряджається вільними ділянками, а загальні збори визначають, хто керуватиме ГО «ТС «Малинівка». Саме через обрання голови правління з 2018-го триває конфлікт, який вийшов далеко за межі товариства.
У 2016 році на керівну посаду було обрано Сергія Ільченка. Згодом за різних причин 140 садоводів вирішили змінити голову правління, і у липні 2017-го провели позачергові збори, на яких колишнього очільника не тільки зняли, а й виключили з членів товариства. Новим керівником більшість членів обрало Степана Мазура. Проте перереєструвати нові відомості в органах юстиції йому було важко - із незрозумілих причин процес затягувався.
Але все ж таки вдалося… Паралельно з цим С.Ільченко подавав позовні заяви для скасування рішення зборів і відновлення на посаді. На початку 2018-го Вінницькі міський та районний суди стали на його бік та задовільнили вимоги. У березні того ж року садоводи знову головою правління обрали С.Мазура, але у Головному управлінні юстиції відмовилися його реєструвати.
Через це 10 червня садоводи ще збиралися, знову виключили зі своїх рядів С.Ільченка, а Мазура втретє обрали керівником. Проте, на сьогодні юридичну силу мають лише судові рішення, і в усіх реєстрах головою правління визнано Сергія Миколайовича.
Існують інші рішення зборів «за» Ільченка, які переважна більшість садоводів вважає підробленими, але у судах їх визнають. Через оскарження рішень місцевих судів справа щодо головування дійшла до Верховного Суду, який вказав на помилку представників Феміди у Вінниці та Літині, адже подібні конфлікти мають розв’язуватися у господарських судах.
С.Мазур подав заяву до господарського суду. Справа знаходиться у провадженні.
«О, артист»… Або «побиття з кастетом»
Втім, саме червневі збори 2018 року мали й інші наслідки. За словами генерал-майора Петра Бралатана, він є не лише рядовим членом товариства садоводів, а й одним з тих, хто організовував перші збори з переобрання голови. Оскільки значна кількість садоводів – військові, тому йому довірили вести зібрання. У червні він їх вже не вів, хоче не приховував власну точку зору.
Так от, на очах близько 200 сусідів по дачі батько С.Ільченка Микола, який теж входить до товариства, за словами П.Бралатана, «принижував, обзивав мене шарлатаном і матерними словами». Генерал зізнається, що терпів до поки М.Ільченко не почав негативно висловлюватися щодо його дружини.
«Я не стримався, підійшов і хотів дати йому по морді. Рядом стояв наш дільничний капітан… І він фактично відвів мою руку таким чином, що вона лише ковзнула по плечу Миколи», - розповів NaПарижі Петро Васильович.
Конфлікт відбувався на очах десятків людей, деякі з яких знімали все, що відбувається на відео. На тих кадрах, які є у редакції чітко видно, що відбувалося далі. Генерала відтиснули, аби інцидент не мав продовження. М.Ільченку щось шепнув син, а далі відбулись дивні речі. Чоловік піднявся, схопився за голову, закричав і під вигуки інших садоводів «О, артист» та оплески впав…
На кадрах видно, що у момент падіння Ільченка-старшого, генерал знаходився на відстані щонайменше 4 метрів, а між ними були люди.
Однак, Микола Ільченко звернувся із заявою про побиття. У ній було зазначено, що П.Бралатан мав у руці кастет, а після удару Ільченко впав та втратив свідомість. Хоча спочатку у поліції закрили провадження через відсутність складу злочину, пізніше – зі заміною слідчого - розслідування змушені були відновити.
За словами Петра Бралатана, три роки тривають слідство та суди завдяки судді Літинського райсуду П.Гопкіну. саме його, також члена товариства, генерал називає «сірим кардиналом» у знущаннях над собою.
«Використовуючи свій вплив на іншого суддю з Літину та прокурора, служитель Феміди сприяв тому, аби у прокуратурі відновили закриту справу. Спочатку її розглядав суд у Хмільнику, хоча і я, і Ільченко проживаємо у Вінниці. Потім за поданням мого адвоката суд було перенесено до обласного центру», - вказує П.Бралатан.
У Вінницькому міськсуді справу не закрили, а «віддали» на доопрацювання через виправлення помилки – скоєння інкримінованого злочину мають змінити на скоєння проступку. В апеляційній інстанції адвокат генерала просив закрити провадження через те, що сплив термін позовної давності, але йому відмовили. Справу таки повернули в органи слідства.
Сам «обвинувачений» запевняє, що увесь цей час свідків не викликали до слідчого для надання показів та суду.
«Я звернувся до членів ГО «ТС Малинівка», які приймали участь у тих зборах 10 червня 2018-го, з проханням надати свідчення. Відгукнулись близько 50 членів. Вирішив, що достатньо буде і двадцяти, включивши до цього списку дільничного та головуючого на зборах. Але слідчий не звертався до них. Більш того, він мені заявив, що на «іншому боці барикади» та хотів вручити чергову підозру. Коли я відмовився, то слідчий почав мене шарпати за руку…
Потім слідчого по справі змінили. Декого зі свідків нібито опитали, а слідча вручила підозру та направила справу у Літинський суд, чесно зізнавшись, що отримала таку вказівку. Коло замкнулося, я стверджую, замовником цієї справи є член товариства суддя Павло Гопкін», - запевняє генерал.
Настуне слухання «трилера» відбудеться 2 грудня у Літинському райсуді.
Битва за «заповідні» гектари
У вересні 2021 року П. Бралатану військові хірурги зробили операцію на серці. Протягом останніх двох місяців курс терапії він приймає у домашніх умовах, періодично консультуючись з лікарями. Тому судову тяганину, зважаючи на стан здоров’я, метафорично називає катуванням. Проте запевняє, що поки дихає, як офіцер, боротиметься за правду.
На думку генерала, вона полягає у наступному. Військовий у відставці свого часу став в авангарді колективу садоводів задля переобрання голови правління громадської організації, чим заважав розподілу вільних земельних ділянок.
«Чому все це відбувається? Відповідь криється в земельних питаннях, які розкрадаються… Нам відомо про що троє людей, зокрема обидва Ільченки, заволоділи у заповідній зоні річки Згар по 2 га землі. Про решту осіб, які отримали землю, мені не відомо. Необхідно провести аудит, що буде зроблено при зміні голови правління», - зазначив Петро Васильович.
Від редакції. Жодним чином NaПарижі не вважає за потрібне перебирати функції суду чи органів слідства, робити висновки, хто винен, а хто - ні. Звісно, є очевидні факти. Звісно, їх можна трактувати під різним кутом. Проте хочеться вірити, що справедливість важливіша за «телефонне право», зв’язки, вплив та гектари…
Редакція залюбки опублікує думку інших сторін конфлікту.