У рамках конкурсу ініціатив «Село: Кроки до розвитку» 28 серпня в приміщенні Вінницької ОДА 32 переможця отримали від МХП сертифікати на 50 тисяч гривень для створення власної соціально орієнтованої справи. Протягом року вони мають реалізувати ідеї, які не лише дозволять забезпечити добробутом свої родини, але й допоможуть громадам, в яких живуть, розвивати культуру, виробництво та освіту.
Спільний проект МХП, облдержадміністрації та ГО «Стіна» вже вдруге визначив лауреатів, які подали заявки на отримання гранту. За словами керівника напряму «Корпоративна соціальна відповідальність» компанії Вікторії Нагірняк, він розпочинався три року тому лише для мешканців однієї області, а нині залучено 22 райони в п’яти регіонах, де веде свою діяльність МХП.
«Ми збільшили суму грантів та кількість тих, хто їх може отримати. Допомагаємо тим, хто бажає розвиватися, але обмежений у коштах. Дуже сподіваємося, що наш проект запобігатиме трудовій міграції та сприятиме тому, щоб наші громадяни ставали заможними і успішними на власній землі», - зазначила В. Нагірняк.
Якщо минулого року до проекту залучалися жителі п’яти районів Вінниччини, то нині він охопив села Бершадського, Липовецького, Могилів-Подільського, Гайсинського, Немирівського, Тростянецького, Оратівського та Тульчинського районів.
«Я пригадую, як проект розпочинався в області. Коли ми зрозуміли наскільки він вдалий, і 20 переможців отримали 800 тисяч, то паралельно започаткували свій – цьогоріч з обласного бюджету виділено 1,5 мільйони для переможців конкурсу стартапів у малому й середньому бізнесі. З 1991 по 2014 рік населення Вінниччини з 1,9 млн скоротилося до 1,6 млн, і переважно за рахунок зменшення сільського населення. Молодь залишає село. А такі проекти дають можливість сільській молоді залишитися», - заявив голова ОДА В. Коровій.
Як зауважив радник голови правління МХП Дмитро Кабулов, досвід минулих років показав ефективність допомоги населенню, саме тому у 2018 році на втілення власних ініціатив для авторів мікрогрантових проектів МХП передбачив більше 1,6 млн гривень.
Організатори також вказали на різноманіття та неординарний підхід лауреатів. Приміром минулого року кілька переможців витратили кошти на збір лікарських рослин та вирощування лохини. До речі, завдяки зацікавленості аграріїв вінничани змогли поласувати цією ягодою, яка наразі з’явилася на ринках не тільки обласного, але й районних центрів. Раніше вона була екзотикою та в невеликій кількості продавалася лише в супермаркетах.
Цього разу декілька проектів передбачали переробку часнику. За словами Людмили Князюк з фермерського господарства «Агро-Майстер», після збору врожаю 75% його втрачається, оскільки продукт важко зберегти. Через це вона вирішила переробляти часник у сушені пластівці та порошок, який користується попитом у виробників ковбасної продукції.
Подібна історія з малиною. Якщо цього року ягода вродила, то ціни на неї з минулорічних 40 грн./кг впали до 9-и, і більшість фермерів зазнали збитків. Підприємець Олександр Кулеша збирається зібрану на власній ділянці ягоду висушувати. Він зазначає, що такий спосіб дозволяє зберігати в ній до 97% корисних властивостей.
Юлія Щур-Комарницька вказує, що для більшості людей похилого віку складно купувати каченят та гусенят у райцентрі, а саме домашнє господарство дозволяє вижити у селі багатьом. Тому вона збирається започаткувати інкубацію домашньої птиці у власній оселі. Жінка переконана, що її ідея матиме велике соціальне значення, оскільки результатами такого бізнесу користуватимуться жителі кількох навколишніх сіл.
На перший погляд незвичний спосіб самореалізації обрала Любов Васильєва. Вона планує вирощувати на власній землі бамбук та інші екзотичні рослини. Підприємниця запевняє, що такий товар користується попитом, а знайти його важко.
Всі переможці, розповідаючи про свої проекти, вказували, що живуть у злагоді з громадою, тому власним прикладом, залучанням односельців або безкоштовною допомогою збираються допомагати іншим. Щороку тих, хто бажає розвивати невеличкий бізнес стає більше. Завдяки грантам люди відновлюють свої села, вони власним прикладом змінюють на краще суспільство і світ навколо. Власне, саме це є метою конкурсу «Село: Кроки до розвитку». З року в рік люди заряджаються новими ідеями та втілюють їх біля оселі та не помишляють про заробітчанство.
