Анатолій Кашпіровський за життя вміло звертав на себе увагу людей, а після смерті вже місяць на устах вінничан в доволі негативному контексті
Кілька слів із біографії
Анатолій Кашпіровський народився на Хмельниччині 11 серпня 1939 року. В 1962 році закінчив Вінницький медичний інститут, а потім 25 років працював у Вінницькій лікарні ім. академіка Ющенка. Ще рік був лікарем у Залізничній лікарні у Вінниці.
Про вінницького психолога весь радянський союз дізнався в 1989 році, коли Анатолій Кашпіровський провів кілька сеансів гіпнозу на телебаченні. Далі його медійна кар’єра полетіла вгору. В 90-х Кашпіровського знав кожен.
До своєї смерті 3 жовтня 2026 року, чоловік жив та працював в росії в москві.
13 жовтня його таємно поховали на Центральному кладовищі Вінниці.
Копнемо трохи глибше
В 1993 році Анатолій Кашпіровський був обраний депутатом державної думи російської федерації від партії ЛДПР. Тієї ЛДПР, яку впродовж багатьох років аж до самої смерті очолював Володимир Жириновський. По суті, це прибічники російської влади в обгортці із написом «опозиція». В «думі» він пробув недовго – 2 роки, після чого покинув її через «ідеологічні розбіжності».
Популярність «великого гіпнотизера» почала згасати, і в 1995 році Кашпіровський емігрував до США і майже 20 років жив на дві країни, регулярно відвідуючи росію.
Свою прихильність до диктатора путіна Кашпіровський ніколи не приховував, а в одному з інтерв'ю він прямо назвав його своїм "кумиром", а також заявляв, що підтримує путіна – «найсильнішого правителя в історії».
А тут дуже цікаво, бо остаточно залишив США Анатолій Кашпіровський у 2024 році, і постійним місцем проживання він обрав саме москву.
Варто зазначити, що Кашпіровський ні словом не обмовився про війну, яку росія почала проти України, але нарвався на хвилю хейту серед росіян, коли на пряме питання «Чий Крим?» назвав його «Совєтским».
І тут ми дісталися до головного питання
Після смерті Кашпіровського 3 жовтня 2026 року та прощання із ним в москві 8 жовтня 2026 року в Большому залі Троєкуровського кладовища, його тіло привезли до України через Туреччину та Польщу, а з Києва доправили до Вінниці та тихцем поховали на Центральному кладовищі, побоюючись протестів та скандалів.
А побоюватися дійсно є чого.
У величезної кількості вінничан це питання викликає злість і нерозуміння.
Як в період війни можна поховати на Центральному кладовищі людину, яка цю війну підтримувала? (Є такий термін «мовчазна згода»)
Як взагалі можна допустити, що на одному кладовищі майже поряд лежать люди, котрі віддали своє життя, захищаючи Україну, і людина, яка назвала путіна своїм кумиром та найсильнішим лідером в історії?
Як можна поховати на Центральному міському кладовищі чоловіка, котрий обрав для проживання росію, яка в цей момент стріляла ракетами по Будинку офіцерів, вбила 7-річну Діану в Ладижині та 13-річну Аріну в Козятині, та продовжує щодня вбивати людей по всій країні?
В Україні дійсно є Закон України «Про поховання та похоронну справу», стаття 20 якого говорить, що «Поховання померлих іноземців та осіб без громадянства здійснюється в порядку, встановленому цим Законом для громадян України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України». Але чекайте…
Територія кладовища є комунальною власністю. Нема такого, щоб будь-хто міг просто прийти із лопатою і викопати яму. Розпоряджається територією кладовищ Вінницької громади Комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств». Саме ця установа отримала заяву на поховання, а потім її погодила. В той же час Вінницька міська рада по суті «відхрестилась» від цієї теми, заявивши що не отримувала жодних запитів щодо поховання Кашпіровського, виділення місця для поховання чи коштів із місцевого бюджету.
Тобто, міська влада нічого не знала про те, що на Центральному кладовищі міста відбудеться поховання людини, яку везли сюди через дві країни з москви. Людини, яку однозначно знає все місто і весь пострадянський простір.
Наші колеги із «20 хвилин» та «Vinbazar» вже піднімали питання, як юридично це можливо, та нас більше цікавить морально-етична сторона, адже прикритися папірцями і законами можна, але коли це період війни, то такі дії просто ганебні, адже наші Захисники боронять кожен клаптик України своєю кров’ю та віддають свої життя за рідну землю.
Підсумок
В той час, коли ми щоденно донатимо, діти малюють малюнки військовим, тривоги не дають спати вночі, вибухи стали буденністю, а вранці всі читають некрологи наших Захисників по дорозі на роботу, у Вінниці ховають прибічника путіна. Міська влада «не при ділах», ті, хто проводить громадські слухання, визначаючи, як потрібно організовувати хвилину мовчання - мовчать, журналісти намагаються отримати відповіді, як таке взагалі могло трапитися, а менш ніж за 100 метрів один від одного спочивають Герої України Сергій Пархоменко, Владислав Риков, Дмитро Майборода, Євгеній Пікус, Герой Небесної сотні Максим Шимко, спецпризначинець Нацгвардії Валентин Білошкурський, снайперка-розвідниця Ольга Гранецька та багато наших Герої і Захисників, а також чоловік - прихильник диктатора путіна, котрий в 2024році зі США повернувся до москви та продовжив там спокійно жити і працювати.
P.S.
Цікаво, а якщо раптом Медведчук чи Янукович вирішать «спочити на рідній землі»…..
