Мешканець Козятина Петро Чорний постійно старанно вимальовує велетенські літери із снігу. У такий спосіб 73-річний митець, якого не взяли до лав ЗСУ, намагається допомагати армії. Не пензлем, а лопатою.

Про велетенські замальовки на підтримку ЗСУ йдеться у сюжеті ТСН.

«На око, ну дивіться інтервал же є, по складах по буквах, між буквами відстань однакова, щоб була», - розповідає про свою методику чоловік. 

Перше снігове гасло пана Петра було «ЗСУ – наша надія і опора». Малював кілька годин, поки не змерз. Коли ж на гасло подивився згори - зрозумів, треба писати ще.

«Слава нації, пишу, нас не перемогти. Потім це свіже, що ЗСУ наша надія і опора, бо дійсно на кого ще можна надіятись , тільки на військових, - переконує Петро. - Вчора вже вхляв і помилку зробив, літеру попустив, жінка дзвонить, дивись, бо ти попустив, вертаюсь засипаю».  

Головний критик митця - дружина. Пані Галина уважно стежить за творчістю чоловіка з вікна 9 поверху.

«Він дуже цікавиться цим усім, він за мир, за перемогу, за Україну, це в нього дуже це все на думці», - переконує вона. 

Згодом поціновувачами творчості стали усі сусіди у дворі.

«Ми ним пишаємося, немає такої людини в будинку, яка його не знає. Дітки бігають на 9 поверх, щоб просто прочитати. В мене хлопчик в перший клас ходить і по буквочках дитина читає», - розповідають сусіди. 

Та справжня популярність прийшла, коли ці гасла зі снігу з’явились у соцмережах. 

Коли почалось повномасштабне вторгнення, колишній залізничник пан Петро хотів йти на фронт, і засмутився, що у військкоматі відмовили. Тож став допомагати підтримуючи співвітчизників. Писати гасла може годинами, аби сніг був. 

Та навіть коли сніг зійде, він продовжить писати. Віру у перемогу та наших захисників хоче висіяти на величезній клумбі перед будинком. Тоді ця віра заквітне чорнобривцями та мальвами.