Протягом чотирьох років створювалася книга «Репресії проти учасників антибільшовицького руху в Україні (1917-1925)». Нарешті вона видана друком, хоча й в обмеженим накладом. У книзі зібрано матеріали про борців за незалежність України на початку ХХ сторіччя, зокрема і на Вінниччині.

Архівним підрозділом УСБУ у Вінницькій області внесено до цієї книги 46 анотацій. Було знайдено матеріали кримінальних справ стосовно п’яти повстанців, які діяли спільно з отаманом Іваном Трейком. Отаман діяв на території сучасних Вінницької та Київській областей. Йому присвячено книгу, яка вийшла друком у Києві. Досліджував діяльність колишній депутат Вінницької облради Володимир Барцьось.

«В архівному підрозділі зберігається справа повстанців із села Гопчинці Погребищенського району Івана Лавренчука, Кіндрата Братковського та інших. У червні 1029-го одного з них було розстріляно, решті присудили по 10 років ув’язнення за антирадянську діяльність і контрреволюційну пропаганду. Тодішній тоталітарний режим вбачав у них прихованих або відвертих ворогів, здатних чинити опір. У книзі використано матеріали та фотокартки повстанців. У вільний доступ потрапили анкети, протоколи допитів, вироки, фотокартки та опитування свідків тих подій», - зазначив речник УСБУ у Вінницькій області Денис Закаблук. 

Зазначимо, у селі Гопчинці споруджено пам’ятний хрест повстанцям.    

«Такий путівник та подібні книги, які ґрунтуються на архівних документах і особових справах учасників боротьби за волю і незалежність України, є вкрай важливими сьогодні, в умовах інформаційної війни з російським агресором та війни за збереження української національної пам’яті, нашої національної ідентичності та суверенності», - зазначив у коментарі NaПарижі Володимир Барцьось.

Він наголошує, що є кілька підстав для ствердження. Адже такі книги корисні дослідникам, науковцям, краєзнавцям, родичам жертв політичних репресій, тим людям, хто відкриває історичну правду про злочини московсько-більшовицького окупаційного режиму, про масові політичні репресії часів СРСР.

«В архівосховищах досі чекають сумлінних дослідників багаті на фактичний матеріал особові, агентурні, групові кримінальні справи на учасників повстанського антибільшовицького руху спротиву, зокрема у нас на Вінниччині, - вказує дослідник. - З особистого досвіду роботи з архівними документами можу ствердити, що завдяки такій клопіткій праці вдалося з’ясувати практично невідомі раніше імена і долі борців за волю України з архівних документів Архіву Вінницького управління СБУ (було знайдено справу на повстанців отамана Івана Трейка з с. Гопчиця), Державного архіву Вінницької області, документів галузевих архівів СБУ і розвідки, МВС тощо. Ці документи розкрили правду про масштаби, форми і методи українського національно-визвольного повстанського руху, який очолювали найавторитетніші в тогочасному українському суспільстві люди - повстанські отамани, такі як Яків Гальчевський-Орел, Іван Трейко, Яків Шепель та багато інших. Встановлено десятки імен, а боролися в масовому спротиві тисячі українців, які або згинули або були репресовані комуністами».

В.Барцьось додає, що сьогодні зазначені отамани вшановані і більш-менш відомі, але інші досі невідомі – це рядові бійці-повстанці – селянські сини, які теж потребують належної уваги і пошани, дбайливого ставлення до їхніх доль.

«Нікого не можна забути і знехтувати, бо усі вони були борцями за волю України в 20-х роках 20 століття. Україна має пам’ятати, належним чином вшановувати своїх захисників - вірних синів і доньок. Більшість із них були розстріляні в застінках ЧК-НКВД-КГБ або були заслані в концтабори в Сибір, на Північ або Далекий Схід. Багато з них досі не реабілітовані, що важливо змінити для відновлення історичної справедливості, адже совєтська влада називала їх «бандитами», десятки років очорнювала, фальшувала правду про них, брехала. В Росії, до речі, нещодавно ліквідували легендарне товариство «Меморіал», яке досліджувало репресії в СРСР. Що лише підтверджує, наскільки це важлива тема для сучасного і майбутнього, наскільки в Росії путінська банда досі боїться історичної правди.

Тому відкриття архівів, дослідження нових фактів про комуністичний терор в Україні, про життєписи і долі, нові імена повстанців антибільшовицького спротиву – це міцний фундамент для зміцнення основ нашої державності, плекання національної пам’яті та недопущення подібних злочинів окупантів в майбутньому. Тому можна лише вітати подібні книги і дослідження!», - зауважив Володимир Барцьось.