Більшість так званих вінницьких катакомб відомі місцевим жителям. Вони «обжиті». Довжелезні підземні канали слугують коридорами, а в давніх нішах вінничани облаштували господарські приміщення, де зберігають крам або непотріб. Спецкореспондент NaПарижі дослідив декілька ходів у центральній частині міста, про які нібито немає офіційної інформації.
Вінницький дослідник Буг вивчає зокрема місцеві підземелля більше 5 років. За його словами, особисто він пройшов близько 20 «підвальних» галерей в центральній, а точніше сказати, історичній частині міста. Ще є десятки не перевірених, які не досліджував і не переконався, що це не «новодєли».
Зазвичай такі канали з арочною цегляною кладкою тягнуться на 10-20 метрів. Потім прохід перекритий муром. Скоріше за все, перегороджували канали в ХІХ-ХХ сторіччях, коли зникла необхідність у довгих проходах. Саме такий прохід наведено на відео.
Кадри зняті під одним з будинків в районі вулиці Монастирської. Буг наголошує, що прохід обкладений цеглою другої половини ХІХ сторіччя. В самому тунелі є кімнати по 4-6 квадратних метри, де місцеві мешканці зробили собі сараї. По самому тунелю прокладена електрика, тому він виглядає осучаснено.
«Саме цей прохід є складовою доволі довгої магістральної гілки, які тягнулася з боку Соборної до сучасної вулиці князів Коріатовичів і Південного Бугу. Більшість каналів, які з нею географічно пов’язані, є цегляними. І з цегляними перегородками… Без цегли ходи робили під будинками на «старій» Єрусалимці», - поясняє Буг.
За його словами, в підземеллях в районі Монастирської і зараз можна побачити сліди минулої розгалуженої системи – з «магістралями» і маленькими боковими проходами. Хоча переважає думка, що у минулому вінничани будували підземелля частіше для того, аби непомітно зникнути з міста, але деякі ходи використовувалися вірогідно для інших цілей. Можливо, це були шляхи сполучення між будинками, які мало б бути непомітними саме для влади.
Часть 1
Часть 2