Для громади народний депутат є не лише її представником у законодавчому органі, а й лобістом інтересів, адже завдяки державним програмам «на місцях» будуються об’єкти інфраструктури та соціального спрямування. Ексклюзивно для NaПарижі нардеп-мажоритарник від 11-го округу Максим Пашковський розповів про проблеми у Раді, точки дотику з мером Сергієм Моргуновим, стосунки з Володимиром Продивусом і Сергієм Борзовим, а також відношення для шаржів. 

«Можливо, мене не можна назвати «зіркою» серед усіх вінницьких нардепів усіх скликань»

- Пане Максиме, майже два роки працюєте у парламенті. У чому найбільше розчарування Верховною Радою? 

—  Коли я бачу тисячі правок на один законопроект, які подані з єдиною метою — зірвати роботу Верховної Ради — у мене виникає не стільки навіть розчарування, скільки питання: Навіщо так робити? І це лише один з «фокусів», які є в арсеналі більш досвідчених парламентарів, аби «грамотно» створювати проблеми в роботі народних депутатів. Потім через ЗМІ розганяють «зраду», що депутати нічого не роблять. Наявність такої роботи «депутатських диверсантів-блокаторів» пригнічує.

- За аналізом порталу «Слово і діло» зі 40 Ваших обіцянок виконано дев’ять, одна не виконана, а 30 у процесі. У передвиборчій програмі обіцяли сприяти позбавленню мандату за «депутатські прогули»… Чому не склалося?

—  Що саме не склалося? Я підтримав законопроєкти щодо цього питання, як і обіцяв у своїй передвиборчій програмі. У Верховній Раді 3 вересня 2019 року було розглянуто Законопроєкт №1027 «Про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) та його направлення на розгляд Конституційного суду України». Звісно, мною проголосовано «За».

Конституційний суд України, розглянувши законопроект, своїм рішенням визнав, що деякі з положень законопроєкту не відповідають Конституції України. Це нормальна адекватна процедура, коли Конституційний суд перевіряє законопроєкт та виносить своє рішення.

Відповідно до рішення КСУ, народними депутатами було зроблено висновки та вже 16 жовтня 2019 року винесено до Верховної Ради та проголосовано за введення штрафних санкцій щодо депутатів, які не відвідують засідання Ради. Мною теж цей законопроєкт підтримано. Проголосовано «За».

Чому Конституційний суд України виніс таке рішення щодо Законопроєкту №1027, це вже питання до представників КСУ.

- Особисто Ви як оцінюєте свою діяльність парламентаря. Можливо, ще щось не виконали? 

—  Варто зазначити, що питання «виконав» або «не виконав» в контексті конкретного депутата варто вживати лише в межах повноважень, які може виконати конкретно один депутат. Тобто якщо я обіцяв своїм виборцям зустрічатися, не ховатися і бути активним учасником захисту їх інтересів, то цю обіцянку я виконую сумлінно: працює приймальня народного депутата, у мене величезна кількість особистих зустрічей, зі мною легко можна зустрітися, якщо на те є нагальна причина (все-таки враховуємо, що ми зараз живемо в режимі карантину). Це ж саме стосується відвідування засідань парламенту та парламентського комітету: у мене зараз немає жодних справ, крім парламентських, тому показники теж зразкові. Не скажу, що відвідав абсолютно усі заходи ВР, але більшість точно.

Якщо ж говорити про мою діяльність у складі парламентської більшості, результати не настільки задовільні, бо в цьому напрямку мій вклад — це, по суті, вклад в загальнокомандний результат. Виходить у команди досягти результату — я намагаюся активно брати у цьому участь. Якщо виникають непорозуміння, у мене теж вони виникають, то загального результату немає або він переноситься.

Можливо, мене не можна назвати «зіркою» серед усіх вінницьких нардепів усіх скликань, але в одному я впевнений точно: не роблю нічого такого, за що вінничанам було б за мене соромно. А найголовніше — у мене завжди є пояснення на будь-які свої рішення в рамках діяльності народного депутата України.

«Особисте в сторону. Ні, ми не запеклі вороги із Сергієм Моргуновим, але і ні, ми не найкращі друзі» 

- Періодично деякі з Ваших колег опиняються у центрі скандалу. Приміром, Микола Тищенко. Очільник фракції «Слуга народу» Д.Арахамія обіцяв провести виховну роботу з порушником карантинних заборон, але, здається, процес спущено на гальма. Не вважаєте, що це не сприятиме дотриманню обмежень рядовими громадянами?

— Я вважаю, що не тільки Микола Тищенко, але і усі громадяни України мають усвідомлювати непросту ситуацію, в якій опинився світ під час пандемії коронавірусу, та не вносити додатковий вклад в поширення хвороби серед свого оточення.

- На початку каденції Ви організовували Антикорупційні форуми. Вважаєте їх недоречними чи ідею вичерпаною?

—  Я був співорганізатором лише першого Антикорупційного форуму у місті Вінниця. Ідея чудова, оскільки дозволяє показати суспільству конкретні корупційні проблеми, яких не потрібно замовчувати, а навпаки — треба висвітлювати, аби звернути увагу правоохоронних органів, журналістів, пересічних громадян. У зв’язку з пандемією коронавірусу масові заходи в 2020-му і, скоріше за все, у 2021 році проводитися не будуть, але матеріали збираються, аналізуються та відправляються у відповідні органи. До речі, одне з основних джерел інформації — відвідувачі моєї приймальні.

- Як би Ви охарактеризували свої стосунки з головою ОДА Сергієм Борзовим. Часто спілкуєтесь по питанням, пов’язаним з округом? 

—  Стосунки суто ділові, ми зустрічаємо час від часу виключно для обговорення питань округу. Не можу сказати, що це відбувається часто, але якщо ситуація потребує, жодних проблем в зустрічі немає.

- До речі, конфлікт, який виник наприкінці минулого року з колежанкою Іриною Борзовою, вичерпано?

—  Робота народного депутата України — не найспокійніша робота в світі. Можливо, зі сторони здається, що депутати тільки те і роблять, що кнопки натискають, але поза пленарними засіданнями триває ціле життя, де є місце переживанням, суперечками і, звичайно, емоціям. Краще було б вирішити питання непублічно, щоб не втягувати читачів у ці емоції, але нічого критичного не сталося. Так, ми поспілкувалися, знайшли потрібні слова і закрили питання.

- Не можу не запитати про непрості стосунки з мером Вінниці Сергієм Моргуновим. Ви заявляєте про підтримку багатьох ініціатив для міста, які генерують у міськраді. Особистий контакт з очільником міста вважаєте конструктивним?

— Нам не потрібно занадто сильно любити один одного, щоб консолідувати якісь свої зусилля для результативної роботи для міста. Сергій Моргунов, яка б нас не пов’язувала з ним історія, це лідер думок великої кількості вінничан. Тобто, я можу кардинально не підтримувати конкретних чиновників у місті, яких призначив Моргунов, можу не погоджуватися з рішеннями міськради, де головує Сергій Анатолійович, але просто так виводити емоції на перший план, відставляючи на задній інтереси виборців, я не хочу. Вінничани довіряють на рівні міста Сергію Моргунову, мені вони віддали довіру на рівні Верховної Ради. Ми обидва — представники вінничан. Тому особисте в сторону. Ні, ми не запеклі вороги, але і ні, ми не найкращі друзі.

Останнім часом спілкувалися більше, особливо в контексті співпраці по створенню айті-хабу у Вінниці. Це потужний проєкт, як по перспективам користі для громади, так і по ресурсам, які треба для його реалізації. Очевидно, що без тісної співпраці на всіх рівнях, такий проєкт створити буде важко.

- Як часто приймаєте виборців на окрузі та з чим звертаються вінничани? Які, окрім  депутатських запитів, інструменти є ефективними для вирішення проблем містян?

—  Приймальня працює в штатному режимі. Там знаходиться моя помічниця, яка фіксує заяви громадян. Спектр питань від «у нас прорвало трубу і водоканал реагував три дні» до «у мене вимагають хабар там-то і там-то» та «дайте грошей на щось важливе, бо ви депутат». Депутатський запит та депутатське звернення — один з найбільш ефективних інструментів, щоб оперативно давати людям відповіді на їх запитання.

«Якщо критика образлива для людини, то це або не критика, або людина щось сприймає не так»

- Зазвичай нардепи намагаються мати свою «групу підтримки» у міськраді чи облраді. У Вас є люди в цих органах, на яких опираєтесь?

—  Звичайно, є. Якщо ми говоримо за підтримку інформаційну або дипломатичну, коли потрібно представити мою позицію, то так, у мене така підтримка є. Причому, не лише у фракції «Слуга народу», але і серед представників інших політичних сил, включаючи «Українську стратегію Гройсмана». Якщо ж говорити в розрізі, чи маю я підтримку місцевих депутатів, аби якось глобально впливати на хід голосувань, то ні: у мене немає ні мети створенню такого впливу, ні фактичного впливу на рішення депутатів місцевої або обласної ради.

- З Вашим ім’ям пов’язують декілька місцевих інформаційних ресурсів. Наскільки важливо парламентарю мати лояльні ЗМІ на окрузі та чи вірити у позачергові вибори до ВР?

—  Мені важливіше мати лояльних вінничан, які не розчарувалися у тому, хто представляє їх у Верховній Раді України. Про те, як ЗМІ можуть зробити з людини представника диявола, мені чудово відомо. Чого лише варті публікації в ЗМІ, де основну увагу приділяють не моїй діяльності, а моїй зовнішності.

- Плануєте балотуватися на другий термін? 

—  Не бачу сенсу планувати щось на наступний термін, коли попереду ще два роки роботи в теперішньому статусі.

- У 2019-му Вас пов’язували з відомим бізнесменом Володимиром Продивусом. Нині залишаєтесь у товариських відносинах? 

—  З Володимиром Продивусом нас ніколи не пов’язували товариські відносини. Розумію, що для більшої скандальності вигідно писати саме про них, але ця інформація не є дійсною. Ми познайомилися в Києві декілька років тому. Один з моїх тодішніх клієнтів був власником певних технологічних проєктів, а сторона Володимира Степановича цікавилася входом на цей ринок інвестицій. Хочу підкреслити, що ще до обрання мене народним депутатом України, моя юридична практика виходила далеко за межі Вінниці, а моїми клієнтами були не лише ФОПи, тому з певною кількістю бізнесменів я знайомий ще з тих часів.

- Можливо здавалося, що Ви доволі самокритично ставитися до себе та навіть полюбляєте будь-яку критику, навіть, якщо вона образлива для людини?  Чи це хибна думка? Я маю на увазі певні шаржі та певні висловлювання щодо Вас…

— Якщо критика образлива для людини, то це або не критика, або людина щось сприймає не так. Ні, мені не подобається, коли люди, які називають себе професіоналами, розганяють про мене фейкові матеріали або різного виду слухи. Так, я спокійно реагую на критику, якщо це дійсно критика з метою покращити мій результат як спеціаліста. До шаржів відношусь як до народної творчості на парканах. Захотіли люди — намалювали. Кожен же сам вирішує, куди витрачати свій час.

- Яким курортам віддаєте перевагу під час канікул, відпуски чи «довгих вихідних»? Розкажіть про свої хобі, пристрасті, мрії…

—  З моменту обрання мене народним депутатом України, я не був жодного разу на курорті під час канікул, відпустки чи «довгих вихідних». Найчастіше я буваю у Вінниці, де спілкуюся з рідними чи друзями. Можливо, в цьому році зможу виїхати кудись далі Вінниці, але не факт. Ви бачили, яка кількість позачергових скликань у Верховній Раді?

Про мрію не знаю, що сказати. Іноді мені здається, що я мрію про пару додаткових годин сну без думок, що кудись не встигну.