Між Асоціацією міст України (АМУ) з одного боку та урядом та Офісом президента з іншого тривало «тарифно-теплове» протистояння. Децентралізація надає громадам більше свобод та коштів, але центральна влада вимагає більшого – не підвищувати тариф на тепло, хоча нині він є збитковим. Бачення компромісу у сторін різне. І «тепло» - це лише верхівка айсбергу, є інші також незручні теми «утисків»… Вчора, 30 вересня, нібито поставлено крапку – сторони домовилися, підписавши меморандум.

Нагадаємо, з 2015 року з впровадженням бюджетної децентралізації кожна з громад отримала можливість змінити власну історію «занепаду» на успішний розвиток і не лише у мріях, але й у реальних показниках.

До бюджетів новостворених об’єднаних територіальних громад почали зараховувати 60% податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), громади перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом і почали отримувати державну субвенцію на розвиток інфраструктури, кошти освітньої, медичної субвенції та дотації. За рахунок наданих нових повноважень почали покращуватися послуги для місцевих жителів.

«Все й би так і на далі, якби не одне але, а може і не одне… Через 3 роки освітня субвенція стала направлятись лише на заробітну плату педпрацівників, тоді як енергоносії, харчування, підвіз учнів та інші видатки лягли на плечі громад», - зазначає виконавчий директор Вінницького регіонального відділення АМУ Владислав Філатов.

Скасовано субвенцію на розвиток інфраструктури та медицини. Додаткову дотацію та кошти дорожнього фонду направили на обласний рівень.

«Ще й додатково наділили громади делегованими повноваженнями державного та районного рівня без будь якого підкріплення джерелами надходжень. Хоча на старті реформи до базового рівня, а саме громад, зараховувалося 25% ПДФО (крім міст обласного значення), а до районного 50%. В сукупності 25%+50% мали б дати  суму 75% ПДФО і разом із усіма повноваженнями перейти у громади. Але напевно у когось не дуже з арифметикою і громадам залишили лише 60% ПДФО та ще й додаткові витрати на подолання проблем, які виникають підчас проходження пандемії в Україні», - вказує він.

В АМУ наголошують, що, на жаль, центральна влада не змогла закріпити стабільний розвиток територіальних громад, ще й натомість всіляко втручається в і так хитку автономність та спроможність місцевих бюджетів.

«То винесе рішення щодо надання пільг на місцеві податки та збори, чи то лякає відміною зарахування акцизного податку на пальне та тютюн, чи хоче забрати залишки освітньої субвенції. Зокрема ще з року в рік недофінансовує делеговані місцевому самоврядуванню повноваження. У першу чергу на освіту і медицину», - пояснює консультант Асоціації міст України з бюджетних питань Ігор Вернигор.

Що очікувати далі? На це питання допоможе відповісти проєкт Держбюджету України на 2022 рік та законопроєкт змін до Бюджетного кодексу, які, як переконують в АМУ, містять  ще більше ризиків для місцевого самоврядування.

«Так, взагалі зникає поняття «бюджет розвитку місцевих бюджетів», який забезпечував реалізацію інфраструктурних проєктів, покращення благоустрою, здійснення заміни комунальних мереж тощо», - зауважує І.Вернигор.

За його словами, також проєкт Держбюджету на 2022 рік не передбачає жодної підтримки органів місцевого самоврядування у питанні проходження опалювального сезону 2021/2022 років: не передбачено ні субвенції на стале проходження опалювального сезону (фінансова потреба 16 млрд грн), ні субвенції на погашення заборгованості із різниці в тарифах (фінансова потреба 37 млрд грн).

«Сумарно на фінансування місцевого самоврядування не вистачає десь близько 70 млрд грн. Хоча в проєкті закону про Держбюджет ми цього не бачимо, це проглядається у змінах до Бюджетного кодексу і відповідних підзаконних актах Кабінету Міністрів», - вказує консультант АМУ.

Чи можна цю ситуацію хоч якось врегулювати? Ігор Вернигор запевняє, звісто що так, додаючи, що «тут у нагоді знову арифметика і мова йде саме про ті 15% ПДФО, про які центральні органи влади чомусь забули».

«А це дозволить місцевій владі пережити складний опалювальний сезон, частково компенсує втрати муніципалітетів від скасування окремих джерел доходів бюджетів місцевого самоврядування та скорочення обсягу трансфертів», - пояснює він.

За словами фахівця з бюджетних питань, завдяки збільшенню частки зарахування ПДФО до місцевих бюджетів громади матимуть можливість покращувати соціально-економічні умови для жителів через розширення спектру послуг та поліпшення рівня їх надання з охорони здоров’я, загальної, дошкільної та позашкільної освіти, а також соціальних послуг та забезпечення розвитку інфраструктури, покращення стану доріг та вулиць…

«Щей не менш важливо, щоб кошти платників податку залишалися на місцях і спрямовувалися на покращення якості надання послуг, а не розподілялися «в ручному режимі» як на державному, так і на обласному рівнях. Центральна влада не повинна впливати на рішення органів місцевого самоврядування з розподілу цих коштів. Тобто вже сьогодні збільшення ПДФО для громад це не просто вимога часу, але й відповідь що буде далі», - підкреслює пан Ігор.

Нагадаємо, наразі на розгляді Верховної Ради України знаходяться розроблені за участі Асоціації міст України «компромісні» законопроєкти №5066 та 5066-1, якими пропонується, починаючи з 2022 року, збільшити відсоток зарахування ПДФО до доходів загального фонду бюджетів територіальних громад із 60 до 65 відсотків.

Позицію центральної влади по найбільш болючому «тарифно-тепловому» питанню на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад озвучив 30 вересня президент Володимир Зеленський. Він впевнено заявив, що до закінчення опалювального сезону тарифи в Україні не виростуть.

Глава держави сказав, що якою б не була ціна на газ в Європі, в Україні тарифи на тепло до весни не виростуть. Президент додав, що місцевій владі пропонують підписати трирічний тарифний меморандум.

«Я б хотів, щоб ми мали меморандум не на один, а на три наступні роки. І щоб не було сюрпризів для громадян України», - пояснив В.Зеленський.

Суть меморандуму, мабуть, у закріпленні існуючих тарифів чи згоді на незначне підвищення протягом 2022-23 років. Оскільки заява Зеленського виглядає занадто абстрактною, прем'єр-міністр Денис Шмигаль деталізував те, що можна назвати компенсацією місцевим бюджетам на покриття різниці в тарифах.

«В основі меморандуму домовленість, що місцева влада не буде підвищувати тарифи на тепло і гарячу воду в цьому опалювальному сезоні в порівнянні з попереднім сезоном», - зазначив Шмигаль, уточнивши, що уряд бере на себе зобов'язання щодо безперебійного газопостачання.

Глава уряду додав, що «частина громад не зможе самостійно покривати частину витрат підприємств теплопостачання», не підвищуючи тарифів. Тому з боку держави буде передбачена субвенція «громадам з незадовільним індексом податкоспроможності» з 4-го кварталу. Не з жовтня… Тобто, коли громади отримають кошти - в цьому році або вже в наступному, і хто визначатиме тих, кому їх надавати, Шмигаль не уточнив.

Але він сказав, що для «незмінності тарифів» у 2022 році держава зобов'язується передати і спрямувати до місцевих бюджетів податок з доходів фізосіб в розмірі «плюс 4%» (АМУ наполягала на підвищенні з 60% до 75%), а також «акциз з паливо» в розмірі 13,44%, який в місцеві бюджети той же Шмигаль обіцяв передати ще в березні 2021-го без прив'язки до тарифу на тепло.

Підсумок на засіданні підвів заступник голови Палати місцевих влад, мер Дніпра Борис Філатов.

«Тарифи для населення підвищені не будуть. Годину тому на засіданні Конгресу при Президентові України я поставив свій підпис під меморандумом між Палатою місцевої влади та Офісом Президента, Урядом, НАК «Нафтогаз» про врегулювання проблемних питань опалювального сезону 2021/2022. Це був безцінний досвід. Найважчі переговори, які тривали в закритому режимі довгий час. Нескінченні наради, з'ясування стосунків, напруга емоцій… Рішення тарифного питання стало доказом того, що навіть складні проблеми в країні можна подолати спільними зусиллями», - зазначив очільник міста.

Крапка. Чи три крапки, адже меморандумів відомо багато, як і те, далеко не завжди його змісту дотримуються навіть ті, хто ставив підпис?..