Краєзнавці з Вінниччини розповідають, що на Поділілі  не влаштовувались «яєчні війни». Писанки, які господині готували на Великдень, мали сакральний зміст і ними ніколи не гралися.  

«Подільська писанка – унікальне явище національної культури України, у якому народ виявив свій мистецький хист, здатність до творчого осмислення та художнього узагальнення навколишнього світу. Писанки ніколи не варили і не вживали у їжу, ними ніколи не бавились. За народними повір’ями вони були джерелом родючості землі, всіляких щедрот, багатства, запобігали різним напастям, захищали від стихійного лиха. Писанками прикрашали хату, їх дарували. Наприклад, дітям давали писанки здебільшого з яскравими фарбами, хлопцям з червоним тлом, сонячними знаками, дубовим листям, господарям – «сорок клинців», людям похилого віку – з чорним тлом та поясами – «небесним мостом», «драбинками» тощо», - розповідають у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

Щоб більш детально дізнатися про традиції створення писанки та навчитися її розмальовувати музей запрошує на майстер-класи з писанкарства. Заняття пропонують для організованих груп за попереднім замовленням.

Зауважимо, що заняття проводять безпосередньо на базі музею. Майстер-класи забезпечуються усім необхідним: фарбами, писачками, свічками. Ціна дуже демократична, до того  в музеї підтвердили, що проводитимуть заняття, незважаючи на карантин.

NaПарижі писав про те, що на Вінниччині благодійників просять долучитись до збору «Пасхального кошика».