Цьогоріч у День рятівника наш Герой отримав державну нагороду за роки служби!
Напередодні Дня рятівника 32-річний вінничанин Микола Войцех отримав державну нагороду – медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Про нагороду та службу Миколи розповіли у ДСНС Вінницької області
Майор служби цивільного захисту працює у ДСНС Вінниччини вже понад 10 років і за цей час мав чимало складних виїздів, де рахунок ішов на хвилини.
Сам Микола випускник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. До ДСНС Вінниччини він прийшов у 2015 році. Каже, що мріяв про цю професію ще зі школи, тому рятувальником став не випадково, а за покликом серця.
За роки служби було багато викликів, однак один із них Микола пам’ятає особливо. У серпні 2019 року, коли він був начальником караулу 2-ї державної пожежно-рятувальної частини, надзвичайники отримали повідомлення про пожежу в гуртожитку на провулку Станіславського. Тоді рятувальникам вдалося врятувати десятьох людей, серед яких було четверо дітей. Саме такі випадки, за словами Миколи, найбільше нагадують, наскільки важливою є його робота..
Найстрашніше для нас запізнитися та не встигнути, не встигнути врятувати. Кожен виїзд завжди відповідальність та боротьба за життя, – каже рятувальник.
Ще один складний виклик стався у серпні 2021 року. Тоді Микола працював в управлінні реагування і разом з іншими надзвичайниками долучився до порятунку чоловіка, який опинився на глибині 16 метрів у колодязі. Цей випадок він пам’ятає й досі, адже рятувальна операція тривала понад вісім годин.
На вулиці була 30-градусна спека, а бійці ДСНС по черзі працювали на глибині. Обережно, лише руками, вони розгрібали каміння, яке зсунулося та заблокувало чоловіка. Паралельно виконували рекомендації медиків, вводили необхідні ін’єкції та накладали іммобілізатори, щоб безпечно і оперативно підняти травмованого.
З серпня цього року Микола служить помічником начальника зміни відділу швидкого реагування регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях. Каже, що давно хотів потрапити саме сюди, адже найбільше йому подобається оперативна робота.
А справжній рятувальник, на його думку, має мати дві важливі речі – холодний розум і гаряче серце. І ще одну просту, але важливу навичку – вміти берегти час.
Коли бачите автомобіль 101, який мчить із сиреною, - завжди пропускайте його. Не ігноруйте. Бо ж для тих, хто у ньому, кожна секунда вирішальна, – зазначає Микола.
Поза службою Микола – батько трирічного Данила. Хлопчик уже теж із захопленням дивиться на великі червоні машини рятувальників. Більше того, він навіть навчився розрізняти за звуком сирени автомобілі ДСНС та медиків!
Можливо, саме тому, що професія порятунку для їхньої родини особлива. Дружина Миколи також щодня рятує життя – вона лікар.
Як і всі українці, Микола мріє про мир. Про день, коли сирени звучатимуть лише під час навчань, не буде війни та людського горя, а рятувальникам не доведеться працювати під обстрілами...
А поки його професія потрібна людям, він залишається у службі. Там, де щодня потрібні холодний розум і гаряче серце.
І продовжує робити те, про що мріяв ще з восьмого класу.
