Незважаючи на свята і обставини, військові лікарі щоденно рятують життя наших захисників. Головний хірург ЗСУ, вінничанин Костянтин Гуменюк розповів, як лікують пацієнтів з бойовою травмою.

«Сьогодні, в умовах жорстокої російської агресії, у центрі уваги всіх медиків — лікування гострих крововтрат в екстремальних умовах і клінічній практиці, — зазначив Костянтин Віталійович, пише Командування Медичних сил Збройних Сил України. - У випадку із зовнішньою кровотечею ніби трохи легше — її видно. Накладається турнікет і кровотеча зупиняється. Набагато складніше з внутрішньою — будь то поранення грудної клітини або черевної порожнини. У цьому випадку, коли кров наповнює черевну порожнину, дуже важливо якомога швидше доставити пораненого до передової хірургічної групи, лікарсько-сестринської бригади або мобільного шпиталю. Тоді більше шансів врятувати пораненого та зберегти йому здоров’я».

Отже, будь-яке поранення грудної клітини, живота, ділянки тазу потребує негайної евакуації. З початку російсько-української війни з 2014 року військові лікарі намагалися добитися тієї «золотої години», яка давала добрий шанс важкопораненому на життя.

«І ми її все-таки добилися завдяки удосконаленню системи евакуації. Так, запеклі бої на передовій, обстріли ворогом «швидких» та машин евакуації значно ускладнюють завдання. Але всіх тих, кого доставлено до хірурга в короткі терміни з внутрішньою кровотечею, вдавалося врятувати», - пояснив К.Гуменюк.

Надважливим завданням було сформувати банк крові, який би забезпечував наші передові хірургічні групи.

«І тепер в різних точках на напрямках бойових дій є кров всіх груп. Навіть в самі важкі дні оборонних боїв на Донбасі кров доставляється в будь-яку годину доби туди, де оперують поранених», - запевнив хірург.

За його словами, під час надання допомоги пораненому з кровотечею дуже важливим є доступ до центральних вен. Для встановлення крапельниці достатнім може бути доступ до ліктьової вени.

«Під час поранень за допомогою портативного апарата УЗД-контролю шукають великі кровоносні судини — підключична артерія, яремна вена. Яремна вена розташовується праворуч на шиї, слабо прикрита підшкірним м’язом і є зручним місцем для проведення катетеризації для подальшого здійснення протишокових заходів», - зауважив медик.

Він наголошує, анестезіологи вже чітко знають, якщо є масивна крововтрата, пацієнт обов’язково одразу інтубується, виконується штучна вентиляція легень. А головне завдання анестезіолога в цей момент — відновлення об’єму циркулюючої крові.

«За допомогою шокового індексу Альговера — відношення частоти пульсу до рівня систолічного артеріального тиску. До того ж швидко виконується загальний аналіз крові, за яким видно рівень гемоглобіну, а відтак і важкість крововтрати, - зазначив К.Гуменюк. - Ми вперше в Україні запровадили систему REBOA — реанімаційну ендоваскулярну балонну оклюзію аорти, яку застосовують для зупинки внутрішньочеревної кровотечі у разі поранення. Нещодавно відбувся з’їзд судинних хірургів, де я доповідав про цю методику, і чимало лікарів про неї дізнались вперше».

Сьогодні військові медики вже мають спеціальні набори, до яких входить пункційна голка, інтродьюсер, провідник високої жорсткості та балонний катетер.

«Як це працює? Виконується пункція стегнової артерії, вводиться катетер в аорту, роздувається балон, і у такий спосіб кров в аорті не поступає до ушкодженої ділянки. А у лікаря є 30-40 хвилин для того, щоб провести протишокові заходи, поставити доступ до центральної артерії або вени, виконати, якщо потрібно, масаж серця та відновити об’єм циркулюючої крові. Хірург разом з операційною сестрою тим часом готуються до оперативного втручання.

Далі поранений подається в операційну, хірург робить лапаротомію і бачить пошкодження стегнової або здухвинної артерії. Завдяки роздутому балончику кров відсутня і на сухій артерії виконується зшивання пошкодженої ділянки. Потім балончик здувається і лікар контролює проходження крові артерією», - розповів хірург.

Безумовно, застосовуючи такий метод, потрібно дотримуватись часових термінів, аби не виникла ішемія органів.

«За результатами проведених досліджень досягнуто зниження частоти летальних випадків при бойовій травмі у 2,8 рази, у клінічній практиці — 2,2 рази та розвитку післяопераційних ускладнень — до 50%.

Хотів би ще раз наголосити, що для нас, військових медиків, запорукою успіху в рятуванні пораненого з гострою кровотечею є швидка евакуація та злагоджені дії всіх, хто входить до хірургічної бригади», - завершив Костянтин Гуменюк.