Бюджетна децентралізація та інші процеси лише підштовхнули громади з прогресивним підходом до розвитку до створення нових інфраструктурних об'єктів, реконструкції та будівництва. Якщо десятиліттями у Вінниці тільки говорили про необхідність нового мостового переходу через залізничні колії, то тепер, схоже, всерйоз зайнялися підготовкою до його спорудження. Як уточнює головний архітектор нашого міста Олександр Рекута, цей проект вважається пріоритетним. Правда, з урахуванням орієнтовної вартості будівництва, самій Вінниці його не осилити.

«В ідеалі навесні наступного року ми зможемо приступити до забудови 10-го мікрорайону Вишеньки»

- Олександре Сергійовичу, на якому етапі процес забудови Х-го мікрорайону на Вишеньці. Чи вдалося вирішити всі питання з судовими позовами, які тягнуться роками і викликані дещо хаотичною роздачею земель районною і сільською радами?

- Поки на стадії завершення організаційний процес. Добігає кінця розробка детального плану з урахуванням усіх нюансів, визначенням територій під садибну забудову, яка була відведена для цієї мети ще Якушинецькою сільрадою. Суди не дали бажаного результату, ми не змогли довести, що сільська влада не мала права роздавати ділянки під забудову малоповерховими будинками. Томи ми змушені були знайти компромісне рішення.

Загальний план вже узгоджено. Поблизу вулиці Келецької буде виключно висотна забудова. Нижче передбачається спорудження будинків у 4-7 поверхів - квартального типу з внутрішніми двориками. У озера планується побудувати таунхаузи.

- Жоден з тих приватних будинків, які вже є на «Вишенському полі», під знос не піде?

- Майже так. Винятком стануть ті, які зовсім не вписуються в концепцію. Таким чином Х-й мікрорайон буде включати різнохарактерну забудову. Також там передбачається спорудження шкіл, дитсадків і парковок, які розмістяться ззовні кварталів - по їх периметру. Цікаве рішення, як на мене.

Правда, проблема в тому, що цих паркомісць недостатньо для того, щоб забезпечити всі квартири. У зв'язку з цим з'явилася пропозиція спорудити декілька підземних парковок, що дозволить досягти забезпечення паркомісцями власників близько 80% квартир.

Ще одна проблема - різне цільове призначення земельних ділянок. Деякі з них були відведені під дачну забудову та ведення особистого сільського господарства, і є навіть два паї. Такою ця територія перейшла до Вінниці в 2015 році... Порядок використання цих територій вирішують наші юристи.

Ми вже ініціювали процедуру громадського обговорення детального плану мікрорайону. При позитивному результаті його затвердять, і ми приступимо до наступних кроків, включаючи пошук варіантів з забудовниками. Що мається на увазі? Важливо досягти консенсусу, щоб розподілити між ними соціальне навантаження. В ідеалі навесні наступного року ми зможемо приступити до початку забудови.

- На сьогоднішній день Вінниця реалізує кілька амбітних і фінансово затратних проектів. Це реконструкція Київського мосту і вулиці Замостянської. Наступним буде проспект Коцюбинського?

- Поки я не готовий сказати, коли може розпочатися реалізація цієї ідеї. Йде процес розробки інфраструктурного проекту авторськими колективами урбаністів Києва, Львова, Івано-Франківська та Вінниці. Реальних планів з термінами на даний момент немає. На найближчі роки стоїть завдання масштабної реконструкції вулиці Замостянської. Це досить витратний проект.

Крім того, в розробці у нас дуже амбітний проект мостового переходу через залізничні колії між вулицями Янгеля і Ватутіна. Зараз завершується його проектування. Вартість проекту - близько 700 млн грн. Говорити про терміни, як ви розумієте, складно. На даному етапі мова йде про виготовлення проекту та його експертизу, отримання всіх погоджень, включаючи дозвіл від «Укрзалізниці». Потім почнеться пошук коштів.

Якщо говорити про проекти капремонту вуличної мережі, то планується відремонтувати дві ділянки вул. Гонти - від Київської до Липовецької і від Північної до залізниці.

- Якщо в районі вулиці Зулінського планується будувати житло, то по Немирівському шосе формування індустріального парку передбачає розвиток потужної інфраструктури. Вона може з'явитися не раніше 2020 року?

- Було б добре, якщо б вона з'явилася у цей термін. Не варто забувати, що в мікрорайоні «Східному» передбачається і житлова забудова. Ми пам'ятаємо про це, але поки планування гальмується відсутністю інженерних мереж. Залишається сподіватися, що вони з'являться.

«Думаю, протягом місяця отримаємо детальний план реконструкції набережної від Центрального до Київського мосту»

- Кілька років тому міська влада домовлялися із забудовником півострова Бригантина про реконструкцію набережної Південного Бугу від Київського до Центрального мосту. Поки ж територія самого півострова залишається «недоторканою». Коли можливе її освоєння і хто нині цей таємничий інвестор?

- Скажу по секрету, що формально інвестор не змінився - ТОВ «Бригантина-В», яке є власником і орендарем понад 2 га. Решта території призначена для комплексного благоустрою та створення рекреаційних зон. Змінилися власники, у них дещо інші плани. Хто вони? Не вінницькі, але українські...

Міськрада надала їм дозвіл коригувати початковий план забудови і поставила умову щодо реконструкції набережної довжиною понад 1 км - до вул. Чорновола. Зараз починається розробка детального плану реконструкції. Думаю, протягом місяця ми його побачимо.

- На рівні обговорення розглядалася і концепція благоустрою всієї берегової зони на лівому березі річки. Це лише теорія, шанси якої на реалізацію відносно невеликі?

- Цим питанням займається Агентство просторового розвитку на чолі з Олександром Коротких. Наскільки мені відомо, у колектива є кілька проектних ідей, які вони реалізовують. Що стосується департаменту архітектури, то ми в першу чергу бачимо необхідність об'єднати реконструйованими набережними три мости.

Коли ми представляли на містобудівній раді концепцію створення історико-туристичного центру «Замкова гора», то запропонували часткову реконструкцію з благоустроєм відрізку набережної - від фабрики Roshen до Староміського мосту. Тобто, уздовж вулиці Гліба Успенського. Повторюся, в департаменті саме ці набережні відносять до умовної першої черги, а всю 12-кілометрову зону лівого берега розцінюють як більш масштабний проект, що включає кілька черг.

- Як головний архітектор міста поясніть долю парку «Хімік» після громадських обговорень. Його будуть упорядковувати чи дискусія продовжиться?

- Можу сказати, що поки триває широка дискусія, ініційована міським головою Сергієм Моргуновим. За її підсумками й будуть прийматися остаточні рішення.

- Ще одна «забута» зелена зона - парк «Кумбари». Вона чекає інвестора?

- Щодо цього парку департамент архітектури розробив проектну пропозицію. Є візуалізація. Ідея полягає в упорядкуванні... Уточню, для Вінниці в цілому парк «Кумбари» є історичною зоною в центральній частині міста. Однак там немає «точок тяжіння», крім пам'ятного знака на честь перемоги полковника Івана Богуна. Все інше - стежки. З урахуванням складного рельєфу по ним вкрай складно пересуватися мамам з колясками.

Ми спробували створити єдину концепцію з благоустроєм стежок і виходом до пляжної зони. Вона передбачає появу лавок, ліхтарів, озеленення, тощо. Проектну пропозицію ми вже презентували керівництву міста. З урахуванням того, що у нас є достатньо інших завдань, прийнято рішення про те, що розробка детального плану та документації переноситься на 2019 рік.

- На зеленій зоні на вул. Арх. Артинова колись передбачалося створення Артинов-скверу». Чому ідею поховали?
- Не варто відразу так категорично заявляти. Ніхто ідею не ховав. Вона в розробці. Ми вже напрацювали кілька варіантів, але поки немає єдиної кінцевої пропозиції.

«Ментально люди будуть готові до «входження» приміського села до складу міста. Юридично ж процес об'єднання вимагає деякого часу»

- У соцмережі є рух «Цар-балкон», де відверто висміюють гігантські габарити надбудов. Деякі вінничани теж не відрізняються «мінімалізмом» в цьому плані. Вони отримують на розширення дозвіл «міської архітектури» або збільшують площі самовільно?

- Самовільно... Не знаю, на жаль чи на щастя, у нас немає механізму узаконення «збільшення» балконів. Я б порадив всім, хто самостійно прилаштовує, добудовує або реконструює балконну територію, не займатися цим, оскільки це дозволено лише в разі комплексної зміни фасаду будівлі при узгодженні будь-якого архітектурного рішення всіма власниками квартир.

Далі, якщо мешканці першого поверху споруджують собі балкон, то це автоматично вимагає вирішення земельного питання. Адже займається частина прибудинкової території. Землю для такого балкона оформити неможливо. Таким чином люди самі собі створюють проблеми. Як, наприклад, продати таку квартиру? Ніяк...

- Який механізм впливу на власників «супер»-балконів і хто їх може притягнути до відповідальності?
- Це повноваження інспекції архітектурно-будівельного контролю.

- У Вінниці активно розвивається мережа велодоріжок. Як вважаєте, наші чиновники і бізнесмени зможуть пересісти з автомобілів на велосипеди?

- Наскільки я знаю, то деякі чиновники користуються велосипедом. Складно сказати, для щоденних поїздок на роботу чи скоріше у вільний час для відпочинку. Я вважаю це цікавою ідеєю, хоча і сумніваюся, що люди відмовляться від автомобіля для поїздки на роботу або службу.

- Президент підписав закон про добровільне приєднання до міста сільських громад, яким цей крок дозволить розраховувати на певні преференції. Як вважаєте, які села ментально готові до того, щоб стати частиною «великої» Вінниці?

- Якщо подивитися на карту Вінниці, то, на мою думку, якщо у громади села Вінницькі Хутори з'явиться таке бажання, воно буде логічним. Можливо, вони прийдуть до цього... Тільки це село не має територіального розриву по забудові з містом. На деяких вулицях на одній стороні будинки відносяться до Вінниці, на іншій - до Вінницьких Хуторів.

Що стосується інших сіл, того ж Агрономічного, то розрив поки є. Поки що... Хоча, судячи з усього, скоро його не буде. Хочу ще нагадати, що багато жителів приміських сіл працюють у Вінниці, дітей возять у вінницькі школи та дитсадки, не виключаю, що у багатьох є квартири в місті. Ментально люди доволі швидко будуть готові до «входження» приміського села до складу міста. Юридично ж процес об'єднання вимагає деякого часу.
 

Джерело: Ігор Заіковатий, "РЕАЛ"