Відбулися президентські вибори. Дехто з вінничан вже приміряє на себе зручні крісла чиновників, а бізнес вичікує, щоб зрозуміти «нові правила гри». Проте, що зміниться у регіоні найближчим часом, що вдалося зробити на посаді, а що ні, в інтерв’ю з головою Вінницької облдержадміністрації Валерієм Коровієм. Наразі публікуємо частину 1. За кілька днів - другу.
«Я виключаю можливість різких рухів чи команд до формування нової коаліції після жовтневих виборів»
- Валерію Вікторовичу, до обрання нового складу уряду восени 2019-го, міняти керівництво області не планується. Принаймні, складається враження, зважаючи, що це у повноваженнях прем’єра Володимира Гройсмана… Проте чи допускаєте, що після інавгурації В. Зеленського з Кабміну отримаєте інші завдання, вказівки?
- Наскільки мені відомо, основні політичні гравці готуються до чергових парламентських виборів. Цілком очевидно, що у кожній політичній силі є свої завдання. Ми можемо змоделювати, які партії у передвиборчу кампанію йдуть з позитивними меседжами, а які з негативними. На превеликий жаль, абсолютна більшість зацікавлена у тому, аби в країні було гірше.
Об’єктивно є дві інституції, які зацікавлені у тому, аби не було погіршення ситуації, а Україна розвивалася, це Кабмін і новообраний президент. Зважаючи на об’єктивні закономірності, я переконаний у тому, що й уряд, який задекларував співпрацю з новообраним президентом в частині проведення реформ, і новообраний президент, зацікавлені у розвитку. Я виключаю можливість різких рухів чи команд до формування нової коаліції за результатами жовтневих виборів.
- На сайті одного з вінницьких видань розміщено оголошення про проведення відкритого конкурсу на заміщення посади голови ОДА. Пропозиції пропонують надсилати до редакції. Як вважаєте, охочих буде достатньо?
- Думаю, що так… Їх було дуже мало, коли йшли активні бойові дії на Донбасі і ми займалися шістьма хвилями мобілізації в 2014-15 році, коли на вулицях не бачили поліцейських, а криміногенна ситуація була жахливою. Коли все стабільно, досить багато людей можуть виявити таке бажання.
«Я не бачу сенсу глобально міняти кадри, оскільки це загрожує хаосом і паралічем роботи виконавчої влади»
- До речі, а не планується зміна голів РДА та заступників голови облдержадміністрації?
- Цей процес залежить від багатьох чинників. Я абсолютно реально усвідомлюю, що результати президентських виборів будуть накладатися на формування управлінської команди у Вінницької області.
Однак, нагадаю, що в державі існує парламентсько-президентська форма управління. Це означає, що голів місцевих держадміністрацій, відповідно до закону, призначають на час повноважень президента і працюють вони до призначення нового. Місцеві адміністрації є органом державної виконавчої влади, яку очолює прем’єр-міністр. У законі України Про Кабінет Міністрів передбачено, що задля призначення або перепризначення голови держадміністрації, повинно бути подання голови Кабміну, яке розглядається на засіданні уряду.
Враховуючи те, що в Україні є більше 600 місцевих держадміністрацій, а на Вінниччині 27 райдержадміністрацій, цілком очевидно, що певні зміни слід очікувати. Так влаштоване життя…
Якщо дивитись глобально, то ми входимо в період невизначеності по певній кількості кадрів. Моя особиста думка: якщо після парламентських виборів досить швидко буде сформована коаліція, це дасть можливість прийняти бюджет-2020 і створити новий склад виконавчої влади. У наступному році ці інституції можуть розпочати функціонувати з чистого листа.
Зараз я не бачу сенсу глобально міняти кадри, оскільки це загрожує хаосом і паралічем роботи виконавчої влади. Не думаю, що у такому розвитку подій зацікавленим може бути і новообраний президент, і Кабмін.
- Чи пропонували Вам бути кандидатом у депутати від певних політичних сил?
- Пропонували. І раніше, і нещодавно… Я не виключаю можливість балотування. В значній мірі моє рішення буде залежати від виборчого законодавства та останніх змін щодо роботи облдержадміністрацій. Давайте зачекаємо.
- Від якої політичної сили пропонували?
- Це не коректне питання.
«Дехто так активізувався, що почав навіть обдзвонювати бізнесменів в одному районі та представлятися майбутнім головою РДА»
- На Вашу думку, чому більшість виборців Вінниччини не підтримали діючого президента – не задоволені реформами, мають претензії до місцевого керівництва чи хочуть глобальних змін?
- Є дуже багато причин. Особисто я виділяю три. Перша – політична еліта в Україні все зробила, щоб не донести коло повноважень президента. Через існуючу риторику у мене постійно складалося враження, що люди обирають не верховного головнокомандувача, не людину, яка відповідає безпеку, а царя, який саджає, зменшує тарифи, підвищує пенсії в 5 раз, з мішка роздає гроші.
Друга причина – в цій виборчій кампанії активно використовувалися нові технології. За нашими прогнозами, у другому турі мала бути явка виборців на рівні 50%, а прийшли голосувати 63%. Ми побачили, що цільове використання сучасних технологій, особливо в соціальних мережах, спонукало прийти до виборчих дільниць людей, які в значній мірі аполітичні, раніше не цікавилися ситуацією в державі.
До речі, такі підходи широко використали у Великій Британії, коли голосували за Brexit, і в США. Ці люди проголосували і нібито «розтанули», вони не проявляють будь-якої громадської активності.
Щодо третьої групи причин, нещодавно спілкувався із психологом. Він пояснив, що в 2014 році, коли обирали президента, люди були налякані. Страх війни був в середині багатьох виборців. Тому в першому турі 54% підтримали одного з кандидатів (П. Порошенка, - прим. авт.). В 2019 році лозунги патріотизму на фоні дискредитації їх деякими праворадикальними рухами спонукали людей до повернення до страху п’ятирічної давнини. Людьми це вже сприймалося як повернення до наче забутого внутрішнього страху, і вони проголосували по-іншому.
Мені здається, що це найменш прогнозовані вибори за всю новітню історію української держави, і потрібен час, аби це усвідомити. Втім, я бачу як дехто з відомих у Вінниці людей прагне «прилипнути» до нових політичних сил, аби «долучитися» до влади. Але насправді, управління областю чи містом – це складні процеси.
Керівник – як диригент у симфонічному оркестрі. Коли насолоджуєшся музикою, здається, що людина лише паличкою махає. Але варто на місток запросити поганого диригента, й оркестр розбалансується. Так, у державному управлінні не відкидаємо інерцію, але стратегічні питання потребують фахової оцінки та управлінських рішень, інакше оминути збоїв не вдасться.
- Деякі експерти кажуть про можливість реваншу колишніх регіоналів… Наскільки це вірогідно в нашому регіоні?
- Поживемо – побачимо… За останніми висловами новообраного президента, багато з того, що мусується, далеко від реалій. Зазначу лише, що в Україні створений запобіжник – формат парламентсько-президентської республіки і те, що виконавча влада у прем’єр-міністра. 95% призначень здійснюється через призму рішень голови уряду.
До мене потрапляла інформація, що дехто так активізувався, що почав навіть обдзвонювати бізнесменів в одному районі та представлятися майбутнім головою РДА, пропонуючи фінансувати його для вирішення певних питань.
- Він казав, що з команди Зеленського?
- Він з тих, кого називають колишніми регіоналами… Вислів Зеленського, що нікого нічим не уповноважував, трохи призупинив цей процес.
- Президента ВНАУ Григорія Калетника називають майбутнім куратором регіону, з яким узгоджуватимуться ключові питання. Відверто кажучи, його вплив на Вінниччину завжди був помітним. Чи спілкувалися Ви останнім часом, і чи не будуть перекреслені позитивні напрацювання останніх років за президента Зеленського?
- Останнім часом з ним не спілкувався. Роль Г. Калетника в силу певних обставин «демонізують». В нього є різні риси. Як колишній студент аграрного університету, можу сказати, що він дуже багато зробив для закладу. На сьогодні університет є найкращим в галузі.
В мене з Григорієм Миколайовичем нормальні стосунки, а «демонізація» шкодить діалогу та розвитку регіону. Я не думаю, що він буде робити кроки, направлені на шкоду Вінниччині.
Частину 2 читайте 17 травня