Після останніх подій з приєднанням парафій до ПЦУ очільник Вінниччини В. Коровій запевняє, що в регіоні проявилася «п’ята колона» і ті служби, які не приховують агресію. Також голова облдержадміністрації заявив, що чекає вибачень від владики Іонафан за неправду.

- Валерію Вікторовичу, на 1 січня, на Вінниччині нараховувалося 1001 парафія Московського патріархату. Наразі область лідирує по приєднанню до ПЦУ. Чи аналізували Ви настрої громади?

- Згідно із соціологічними опитуваннями, 85% українців підтримують ПЦУ. У Вінницькій області відсоток навіть вищий. Аналізуючи ситуацію ще наприкінці минулого року, ми умовно поділяли усі парафії на чотири «сегменти».

Близько 15% парафій, не чекаючи рішень, були готові самостійно перейти до ПЦУ. На прикладах Стрижавки, Гущинець та інших ми бачили чіткі настрої громад. Ми не враховували, що настільки агресивно будуть поводитися прихильники РПЦУ. У Стрижавці людей фізично не пускали до церкви. Але це окрема тема.  

Священики орієнтовно 20% парафій казали, що чекають на томос. Розуміючи тенденції, в єпархіях МП почали «працювати» на упередження – проводити бесіди та вимагати підписувати листи про «вірність»…

Ще у 20-25% парафіях ситуація складніша – громади налаштовані на перехід до ПЦУ, а батюшки проти. Це означає, що процес переходу триватиме й надалі, але виникає проблема із дефіцитом священиків. Треба похрестити дитину, відправити померлого, а священика у селі немає…

Також слід відзначити, що 30% - це парафії зі сталими проросійськими поглядами та, не виключено, підтримкою з боку Росії. Їм потрібен тривалий час.

Разом з тим, на Водохреща ми стали свідками того, що біля Спасо-Преображенського собору ПЦУ зібралося понад 5 тисяч вірян. Ніколи стільки не було. В окремих районах, де в ПЦУ перейшов один храм з п’яти–шести у навколишніх селах, люди йшли саме до української церкви.

Таким чином, єпархії треба вирішити питання зі священиками і думати, як привернути тих, хто ще вагається. Можливо, звісно, що згодом і ті священики, які залишаться без парафій, через те, що не підтримали вибір ПЦУ, змінять свою думку. 

- Ви зустрічалися з архієпископом Варсонофієм, який представляє єпархію УПЦ МП (РПЦУ)? Раніше у Московському патріархаті заявляли, що голова ОДА відмовляється від знайомства через «політизованість» створення ПЦУ…

- Це заявляв митрополит Іонафан, настоятель Тульчинської єпархії. І ця інформація не відповідає дійсності, оскільки на той момент жодного звернення в облдержадміністрацію про зустріч від архієпископа Варсонофія не надходило.

Коли з’явилося офіційне звернення, ми зустрілися. Коло тем у спілкуванні було широким. Розмовляли й про порозуміння і недопущення будь-яких «кризових» ситуацій на Вінниччині. Я наголошував на об’єктивності щодо розвитку подій.

- Маєте на увазі приєднання парафій до ПЦУ?

- Звісно. Процес не зупинити. Після 15 грудня ми доклали максимум зусиль, аби запобігти насильницьким діям по захопленню храмів з боку право-радикальних рухів. Нам вдалося досягти мети, але ми стикнулися з іншою ситуацією – агресивними діями деяких громадян відносно парафій, які прийняли рішення піти до ПЦУ.  

Ситуація з отриманням томосу відкрила те, чого раніше не помічали. Ми дуже часто говорили про «п’яту колону», про те, «хто на кого працює», але, умовно кажучи, формування ПЦУ «спустило воду» і всі побачили «осад». Він дещо нас шокував.

Ми побачили окремих людей і, не побоюсь цього сказати, окремі служби, які почали проявляти себе під час створення ПЦУ.

- Я так розумію, що мова про агресивно налаштованих проросійських священиків, які тішаться зв’язками із Росією?

- Більш того, ми дізналися, що три священики, проживаючи у Придністров’ї, мали парафії на Вінниччині - у Піщанському та Ямпільському районах.

Окрема тема – методи роботи та поведінка. Наприклад, до 15 грудня всіх священиків скликали і вони ставили розпис під документом про те, що не підтримують створення ПЦУ.

Далі, створені мобільні бригади з активних проросійських священиків. Коли у Лукашівці Літинського району проводили збори громади, цей десант приїхав до села із завданням зірвати захід.

Ми чітко побачили, що багато храмів та діяльність священиків спонсорувалася невідомими шляхами. Також звернули увагу на те, що деякі проросійські священики займалися серйозним бізнесом, і в багатьох випадках – нелегальним. Зокрема вони розраховували на підтримку в певних державних інституціях.  

- Ви маєте на увазі священників із Вінниці?

- Так. Хотів би ще наголосити на тому, що Православна церква України і митрополит Єпіфаній націлюють своїх єпископів, священиків і вірян на спілкуванні з тими, хто ходить в Російську православну церкву. Церква Господня одна.

Окремо хочу пояснити ситуацію з Іонафаном. Мені прикро, але він казав неправду. Більш того, протягом останніх трьох років владика Іонафан навіть на приходив на засідання Ради церков, хоча його регулярно запрошували. Він ігнорував. Поки не отримаю офіційного вибачення від митрополита перед головою Вінницької ОДА, я з ним зустрічатися не буду.

Проте я закликаю всіх громадян утриматися від будь-яких противоправних дій щодо храмів, священиків та вірян.