В Бершадському районі, що на Вінниччині, місцевий музей підготував експозицію до Дня Перемоги «Бершадщина в роки Другої світової війни», в якій зібрані фронтові листи.

Музейники зазначають, що таких листів залишилось зовсім мало. Адже вісточки з дому солдати берегли, та коли фронтовик гинув, то разом з ним йшов у небуття і лист.

В експозиції зібрано і ті листи, які писали солдати з фронту, і ті, які йшли на фронт від рідних.

«Майже у кожній родині на Бершадщині були фронтовики, за яких вболівали, слали добрі побажання, надихали на подвиги, і в той же час, благали берегти себе та скоріше повертатися з перемогою.

Кожна родина чекала вісточок від свого захисника з фронту, які були переповнені мужністю та болем, тугою за рідними, та непохитної віри у неминучу перемогу над ворогом, ненависті до ворога, готовності віддати сили заради перемоги, а коли знадобиться – і життя.Фронтові листи – вічні пам’ятники мужності, непохитної волі, відданості Вітчизні», - йдеться в інформації.

Зазначимо, що фронтові листи є предметом дослідження не лише наукових співробітників музеїв, але й істориків, письменників. 

Український прозаїк Анатолій Діамаров, який сам пройшов війну, зібрав фронтові листи, розшифрував їх і видав збірку під лаконічною назвою «Фронтовий лист». Є в книзі і лист з Поділля. Мова в цьому листі йде про звичайні, навіть побутові речі.

Тим не менш, знаючи долю солдата, розумієш усю трагічність цих звичайних слів.

«Цього фронтового трикутника із штемпелем воєнної цензури я знайшов у своїх добрих друзів Вінничуків із Вінничини.

Написаний цей лист вісімнадцятого червня 1944 року. Напередодні чергового наступу наших військ.

"Лист пущений от Тарасюка Мефодія до своєї дружини Каті.

Здрастуй дорогая моя жона і дітки спішу я вас відоміть своїм листом як сам собою і жилаю вам найкращого життя я зараз нахожусь в тім самім місці і вже од вас одержав пісьмо за котре я вам очінь дуже благодару Ваня я тебе дуже просю аби ти мені получи писав і коли пишеш то тіки кожне слово одцелно і провіруй кожне слово чи ти його правілно написав а то багацько не дописуєш буквів навіть адрес був неправедний то коли оце получиш оцього листа то возьми в голову це пісьмо і пиши правилно слухайте я вас просю дати адрес Петра і як його вулики чи є в них мед чи нема і як є то продай мед і купи здорової поросяти і за тим дозвидання передаю я всім од себе поклон од мене писав би подробно та нехватає бумаги то як получите це пісьмо то вишліть мені бумагу бо я не маю на чому писати з чим і дозвидання

Польова почта 21154 Тарасюк М покищо живий".

Останні два слова — "покищо живий" — цензура недбало закреслила. Це ж не така уже й таємниця військова. Усі поки що живі.

Тарасюк Мефодій загинув у червні 1944 року.

"Пал смертью храбрых". Коли їх, підметених по селах, безоружних погнали на кулемети німецькі.

NaПарижі писав про те що в ОТГ на Вінниччині розпочали підготовку до Дня Перемоги.