Певну сезонність у протестах фахівці пояснюють природніми факторами. На кшталт весняно-осінніх загострень невдоволення. Хоча аномально тепла зима сплутала усі карти… Між тим, спікерами акцій зазвичай виступають активісти, які мають посереднє розуміння суті протесту. Так чому вони в авангарді? Вчені переконують, що такий феномен пов'язаний з ефектом Даннінга-Крюґера.
Між Різдвом та Хрещенням у центрі Вінниці відбулися кілька протестів. З початку – 16 січня - власник сміттєпереробного підприємства «Подільська Січ» та очільник партійного осередку «Народного контролю» Володимир Воловодюк став організатором «виходу» під стіни облради жителів сіл, які пропонували замість побудови переробного комплексу у лісі біля Людавки розмістити його на території колишнього «Хімпрому» у Вінниці. Чому саме там? А щоб переробка сміття залишалася у місті… Аргумент.
Наступного дня серед очільників руху пенсіонерів збройних сил та правоохоронців опинився Віктор Малиновський. Як голова партії пенсіонерів. Деякі з присутніх колись притягували його «до відповідальності». Тепер вони стояли пліч-опліч. Цілі співпали. Аргумент.
Учасники цих акцій вимагали від обласної влади вирішити питання, які не є в її компетенції. Проте такий висновок люди чути не бажали. Їм видніше. Можливо. Більшість була впевнена, що саме під їхнім тиском очільники регіону «наведуть лад». Хтось отримає підвищені пенсії, хтось землю, бо вони переконані, що мають на це право.
У 1999 році співробітники кафедри психології Корнелльського університету (США) Девід Даннінг і Джастін Крюґер експериментально довели, що люди із невисоким рівнем інтелекту, недостатньою кваліфікаційною підготовкою та вузьким кругозором не мають здібностей для того, щоб зрозуміти: рішення, які вони приймають, – помилкові, а їхні переконання чи таланти - це омана. Вчені на дослідах підтвердили, що такі люди навіть не допускають думки, що можуть помилятися у судженнях.
Також дослідники виявили, що у талановитих людей спостерігається зворотний ефект. Розуміючи складність багатьох питань, вони впевнені, що не знають про низку факторів, тому занижують свої здібності, і не намагаються опинятися в авангарді. Наприклад, як Сократ, який зазначав, що «я знаю, що нічого не знаю» та відрізнявся більш ніж скромною поведінкою.
Більшість вінничан дуже далекі від того, щоб слідкувати за рухами й «акціями» у центрі міста, їхніми «спікерами» та «викриттями» так званих експертів у соцмережах. Але саме такі «рухливі» громадяни опиняються на хвилі «визнання». Чи не про них казали американські вчені?
Але якщо люди з ефектом Даннінга-Крюґера намагаються насаджувати суспільству певну думку, неважливо - хибну чи популістичну, то завжди мають бути ті, хто знається на такому феномені, щоб «направляти» рух, аби згодом очолити його. Фактично чи публічно.
На місцевому рівні завжди знайдуться «політики», які, збираючи різні протестні групи, мають на меті задовольнити власні амбітні плани. Невиключно, що січневі протести матимуть продовження у лютому, коли легше зібрати в сесійній залі депутатів, а паралельно спробувати кулуарно домовлятися про певні преференції.
Поки що «майбутні» ініціатори «перемовин» спостерігають за рухом. До речі, таких спостерігачів безліч. Деякі з них є «при владі», інші начебто в опозиції. Можливо, найближчим часом вони змагатимуться один з одним за першість або право бути спікером над «спікерами».
