З початку серпня поблизу села Кісниця Городківської громади Вінниччини фахівці Інституту археології НАН України разом з місцевими волонтерами ведуть розкопки поселення трипільської культури, однієї з основних давньоземлеробських культур кам’яно–мідної доби. За два тижні учасники археологічної експедиції знайшли близько двох тисяч артефактів.
Нагадаємо, про те, що у Кісниці колишнього Крижопільського району наприкінці трипільської доби існувало поселення вінницькі археологи дізналися лише у 2003 році. За допомогою геомагнітної зйомки вдалося визначити площу поселення — це понад 6 га.
За словами керівника експедиції Віталія Рудя, у поселенні було близько 50 будинків. Оскільки трипільці жили родинами, то спеціалісти припускають, що населення складало близько 300 осіб.
На відміну від сучасних людей трипільці тривалий час не трималися одного поселення. Через 30-50 років вони спалювали його, а в іншому місці заново будували житла. Це завжди трохи ускладнювало вивчення культури давніх землеробів.
Більш того, у Кісниці рештки будинків розташовані не по колу, як зазвичай у трипільців. В.Рудь пояснює «Суспільному», що це поселення відноситься до пізньої доби (3 тис. років до н.е.), коли люди відмовилися від такої схеми. Але завдяки геомагнітній зйомці план поселення у археологів є. Тож копають саме там, де полтрібно…
На місці розкопок знаходять і битий посуд, і кістки, і частини знарядь праці, і опалену глину від житла. Усім артефактам надають власні коди. Археологи кажуть, що мають вже близько двох тисяч знахідок. Їх сортують. Приміром кістки будуть досліджувати архіозоологи, обвуглені зернини – архіоботаніки. Адже завдання у тому, щоб дізнатися, яких тварин приручили чи вполювали давні жителі цих місць і культури тут сіяли.
Віталій Рудь пояснив «Суспільному», що в інституту підписано договір про співпрацю із Кільським університетом, що на півночі Німеччини.
«Тому всі кістки спершу поїдуть туди. А потім повертаються назад, після того, як нам дадуть повний перелік своїх досліджень», — пояснює вчений.
Пʼять тисячоліть тому ще не було гончарного круга. Глечики трипільці ліпили вручну. Але не у кожному поселенні були майстри. Як зазначає етнограф Віктор Косаківський, саме у цьому посуд ремонтували саме через відсутність гончара.
Нагадаємо, на землях Вінниччини, за даними археологів, існує 381 поселення періоду Трипілля, датовані IV–ІІІ тис. до н.е. Однак, розкопки незначного обсягу проводились лише на 33 пам’ятках, а систематичні археологічні дослідження велися на трьох поселеннях.
Фото: Facebook Валентини Гижко з ГО «Відродження історико-культурної спадщини Городківки» та «Суспільного»
