Стамбульські переговори української та російської делегацій не дають підґрунтя для того, аби вважати, що вони передують перемир’ю чи закінченню війни. В Росії все вирішує Путін, який спочатку хоче «перемог». В Україні чітко висловились щодо поступок. Натомість перемовини – вимога зовнішньої політики. Вони більше потрібні для Заходу. Москва намагається доказати, що здатна домовлялись, а Київ показує бажання зупинити війну.

Після переговорів представник України Михайло Подоляк розповів про референдум і питання Криму та Донбасу. За його словами, Україна відрізняється від країни-агресора.

«Нам важливо мати діалог із суспільством і отримати позитивний результати того, що ми запропонуємо. Тому що це інший безпековий контур, яким може отримати Україна», - пояснив він.

Тому імплементації рішення цього договору йтиме за наступної процедурою. Спочатку це буде референдум, на якому усі громадяни України висловлять свою позицію щодо цього договору. Після цього йтиме ратифікація країн-гарантів та парламенту України. Це ключове – ми маємо отримати підтримку суспільства.

«Друге – щодо Криму – це окремий пункт договору, в якому ми пропонуємо зафіксувати позицію України та Росії протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму і Севастополя. Окремо. Окремим пунктом ми пропонуємо російській стороні наступне – що Україна і Росія не будуть протягом цих 15 років, поки ітимуть переговори, використовувати збройні сили, щоб вирішити питання Криму», - зазначив Подоляк.

Що стосується Донбасу – то ці питання винесені в окремий пункт, який буде обговорюватись уже на переговорах президентів Зеленського та Путіна. Тобто всі спірні питання наразі більш-менш проговорені.

Уродженець Вінниці, представник України Олександр Чалий пояснив юридичні аспекти переговорів. Він - український дипломат, колишній перший заступник міністра закордонних справ, колишній заступник голови Секретаріату Президента України, діючий президент Грант Торнтон Україна.

«Хочу наголосити, що договір про гарантії безпеки – це можливий дипломатичний формат закінчення війни. Це можливість відновити дипломатією територіальну цілісність та безпеку України, - зазначив О.Чалий.

За його словами, ключова вимога, яку ставить українська сторона до цього договору – це чіткі юридично зобов'язуючі гарантії безпеки України, які за своїм змістом та формою, аналогічні статті №5 НАТО.

«Тобто якщо Україна стає об'єктом будь-якої агресії, ми вправі протягом 3 днів вимагати негайних консультацій з країнами-гарантами, і якщо ці консультації не призведуть до дипломатичного рішення проблеми, то країни гаранти повинні надати нам військову допомогу (озброєння та навіть закриття повітряного простору). Вони мають зробити все можливе, щоб відновити безпеку країни. Це ключова наша вимога», - пояснив український дипломат.

За його словами, якщо нам вдасться закріпити ці ключові положення, то Україна зобов'язується фактично зафіксувати свій сьогоднішній статус позаблокової і без’ядерної держави «у формі постійного нейтралітету, що історично зафіксовано у декларації про суверенітет 1990 року».

«Відповідно до цього під такими гарантіями, які фактично дорівнюють гарантіям статті 5 НАТО, ми не будемо розміщувати на нашій території іноземні військові бази, військові контингенти і не будемо вступати у військово-політичні союзи. Проведення військових навчань на нашій території тільки за згоди країн-гарантів», - підкреслив представник української групи.