За кілька тижнів місцева влада визначиться, як вчинити із черговим бюстом
До 20 лютого на майдані Небесної сотні у Вінниці мають урочисто відкрити «Дерево свободи», падаючі квітки з якого символізують загиблих чотири роки тому під час Революції Гідності. Роботи по встановленню монумента тривають. Але відкриття не можливе поки не вирішиться питання з пересувним постаментом, на якому «майорить» погруддя Тараса Шевченка з полімерних матеріалів. У міської влади є кілька варіантів як розв’язати проблемне питання. Якому у мерії нададуть перевагу?
Почнемо зі ставлення вінничан. Якщо вийти за умовний периметр центральної частини міста, аби спитати думку людей, з’ясується, що їх турбують подорожчання продуктів, якість доріг, тарифи на комуналку, коливання курсу гривні та низька зарплатня. Більшості байдуже, який монумент прикрашатиме майдан, як і його естетичні переваги.
Зазвичай вважається, що варто орієнтуватися на більш активну частину вінничан, тобто Facebook-спільноту, яка жваво обговорює тему пам’ятників у позаробочій час. Навіть поверхневий аналіз дописів умовно поділяє містян на тих, хто однозначно підтримує «Дерево свободи», «захисників» Шевченка у симбіозі з загиблими героями, а також третю частину, яку складає найбільш непередбачувана спільнота – ті, хто вважають конфлікт навколо монумента штучним, і дорікає владі на невірні кроки щодо його загострення.
На сьогоднішній день перед огорожею, за якою монтують «Дерево свободи», є бюст Кобзаря, зроблений із «сучасних матеріалів». Він стоїть на пересувному постаменті, який від перевертання «хвилями» вітру рятують чотири мішка зі щебенем.
Кілька літніх людей вважають своїм призначенням забезпечити цілодобове чергування біля погруддя, щоб його не «знищили». Очільники цієї акції кілька разів на добу морально надихають і періодично підбадьорюють «варту» своєю присутністю. Поруч з «охоронцями» чатують співробітники «Муніципальної поліції». Вони стежать за порядком на майдані та «охоронцями».
Найцікавіше у тому, що термін монтажних робіт спливає. З попереднім погруддям було простіше. Депутат міськради В. Базелюк заявив, що є його власником. З ним, як з місцевим, що «тримає» бізнес у місті, влада знайшла порозуміння, тому не дивно, що бюст прикрасив шкільний музей.
Інша справа – сучасний стан. Про права на новий бюст, як на власність, заявив уродженець Полтавщини нардеп Павло Кишкар. Колишній обранець від «Самопомочі» вступив до фракції БПП, але нещодавно заявив про вихід з неї. Складно «по-людськи» домовитися з позафракційним парламентарем, який невідомо коли удруге завітає до Вінниці.
Теоретично вночі можна пересунути «власність депутата», скажімо, на 300 метрів - до площі Героїв Майдану. Але ж під гаслом «знову знищили» або «вкрали» його можуть повернути, чи принести новий. Такі бюсти коштують від 10 до 21 тисячі гривень. Хоча чому не варіант? До речі, музеї у багатьох вінницьких школах є, але поки що не кожна тішиться власним Шевченком.
Є й інший варіант. За браком часу потрібно знайти оселю чи «громадську приймальну» парламентаря Кишкаря. У декларації нардепа зазначено, що він має квартиру у Таїланді, орендоване помешкання у Києві та житловий будинок у Броварах, який начебто використовується під офіс. Це передмістя столиці чудово відоме в оточенні мера Вінниці Сергія Моргунова.
То чому б не «забарикадувати» вхід до будинку аналогічним вінницькому Шевченку з майдану витвором садово-паркового мистецтва з табличкою «власність депутата», нехай навіть міськради. Звісно парламентаря обурить перешкоджання його діяльності, тоді йому можна запропонувати «обмін».
Як людина, якій притаманне відчуття ризику та азарту, парламентар з розумінням ставитиметься до таких пропозицій. Принаймні, так здається, коли знайомишся з біографією Павла Кишкаря.
До чого тут ризик й азарт? З декларації нинішнього нардепу відомо, що у 2013 році він не тільки придбав житло на південному сході Азії, а й отримав дохід з-за кордону у сумі 1,02 млн грн. Мабуть, це кошти за участь «у супроводі проектів за кордоном» на той час власника юрфірми. Вже у травні він полишив бізнес-кар’єру та пішов служити «командиром інформаційної війни добробату «Донбас». Невдовзі після обрання нардепом, у 2015-ому П. Кишкар отримав приз від ПІІ «Українська національна лотерея» у 1,2 мільйона гривень. У лотерею виграють азартні…
