З початку війни на Донбасі колишня вчительна математики із Торецька Донецької області Галина Студенікова почала допомагати українським військовим. Жінка зізнається, що раніше і подумати не могла, що стане волонтером, а сьогодні без волонтерства не може уявити свого життя, під її опікою 9 блок-постів.
«Для мене слово "волонтер" було чужим і незрозумілим. А коли наше місто звільнили, першим, що я зробила, як мама, напекла пирогів і пішла на передову до хлопців. На наступний день наварила уже борщу, коли везли його до захисників, потрапили під обстріл, ховалися в укритті. Згодом пироги і борщі залишилися позаду, армія стала забезпеченішою, ми почали шукати більш необхідні для бійців речі. Я не думала, що мені доведеться шукати вогнегасники, біноклі, лазерні далекоміри, тепловізори. І коли мені вдавалося, раділа як особистому успіху. Адже це задля спасіння наших хлопців, вони чекають нас», - розповідає волонтерка із Торецька.
Жінка запевняє, що з роками у волонтерів, які допомагають військовим, роботи не поменшало.
«Кожного дня ходжу до хлопців. Я отримую посилки не лише із всієї України, а й всього світу. Це допомога нашим військовим. Роботи у волонтерів не менше, кожного дня йдуть обстріли, потрібні плівка, мішки. Вчора отримала посилки із Італії: шапки, теплі носки, каву, і поїхала роздавати. На минулому тижні з Чернівців... Від мого будинку лінія фронту півкілометра, живу за принципом «Моя хата з краю, я перша ворога зустрічаю», - каже Галина Студенікова.
Сьогодні, 1 грудня, Галина Студенікова, як і чимало волонтерів з різних регіонів України, приїхали до Вінниці на Всеукраїнське свято з нагоди Міжнародного дня волонтера. Організатором дійства, що відбулося у Будинку офіцерів, виступило Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО, що має осередки по всій Україні.
«Ми часто з волонтерами спілкуємося, допомагаємо, а один одного ніколи не бачили. Сьогодні є привід побачитися. Приємно, що у перші дні війни підставили плече армії, захисниками. ЗСУ зараз розвиваються, але волонтерство кожен із нас вже не може покинути, для нас це стало вже «хворобою». А роботи завжди вистачить. Сьогодні ми займаємося допомогою родинам наших захисників, їхніми дітками, реабілітацією бійців», - каже голова Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО Анатолій Слівінський.
Привітати волонтерів приїхала і міністр України у справах ветеранів Ірина Фріз.
«Ніхто не очікував, що наші волонтери мають таку велику силу духу, наша держава встояла завдяки вам. Тому що ви вірили в те, що робити, ви своєю вірою захистили нашу державу… Суспільство може розвиватися лише тоді, коли воно складається з активних громадян, які не ставлять перед собою ціль отримати лише вигоду, а докладають зусилля для створення суспільного блага. Волонтери України – це еліта цієї соціальної ланки, на якій тримається майбутнє», - зазначила Ірина Фріз.
З нагоди свята волонтерів з усієї України нагородили держвними відзнаками, почесними грамотами та подарунками.
