Сьогодні, 2 грудня, до Вінниці завітав міністр закордонних справ України Павло Клімкін. В обласному центрі він зустрівся із учасниками бойових дій та волонтерами з усієї України, які приїхали до міста над Бугом на святкування Міжнародного дня волонтера.
Під час зустрічі за кавою представники волонтерського руху, які з перших днів війни почали допомагати українським захисникам і продовжують займатися цим досі, мали можливість поставити питання главі МЗС та попросили посприяти у вирішенні проблем, якими опікуються волонтери.
Зокрема питали, коли зупиниться торгівля з Російською Федерацією, коли буде наступний обмін полоненими, та цікавилися долею захоплених моряків.
Волонтери із Донецької області просили по можливості виключити із груп моніторингової місії ОБСЄ представників країни-агресора.
«Що вони роблять на нашій території? Це все одно, як палач спостерігає за своєю жертвою. Їм тут немає місця, вони є наводчиками. Я із Торецька, по моїй вулиці було випущено 15 снарядів на день... Росією в 2016 році. Того дня я ніколи не забуду, загинула сусідка, повсюди зруйновані будинки. І я більше чим впевнена, що саме росіяни є наводчиками. Я бачила особисто їх», - зазначила волонтерка Галина Студенікова.
За словами міністра, кількість представників Росії у патрульних групах, які моніторять ситуацію на Донбасі вже зменшено, однак добитися, аби їх взагалі не було, поки не можливо.
«Ми цього три роки добиваємося. Керівник місії - громадянин Туреччини. Ми його намагаємося «притиснути», щоб він взагалі не включав їх (росіян, - прим. авт.) на чергування на наших територій. Проблема в тому, що йому мандат це повністю не дозволяє зробити, але те що він зменшив кількість росіян у групах - це факт. На жаль, проблема не тільки в них, є ж шпигуни і серед інших, не тільки серед росіян. Є ще декілька країн, особливо з колишнього СРСР і не тільки, які теж здають. Ми можемо їх виявити, але не можемо повністю віддалити із складу патруля. Хлопці розповідають, що вони так само, коли приїздять, хвилин за 20 починаються обстріли. Тобто реально наводчики», - зазначив Павло Клімкін.
Вінницька волонтерка, учасник бойових дій ібатальйону «Айдар» Світлана Бевз звернулася до очільника українського МЗС з проханням посприяти у наданні громадянства побратимам з інших країн. Іноземці, які воюють на боці України, з перших днів війни не можуть ніяк отримати українського паспорта.
«Серед моїх побратимів і в ДУК ПС, і в батальйоні «Айдар» досі є добровольці з інших країн, які воювали з перших днів на війні, продовжують воювати, але до сьогодні не мають українського громадянства. Це наші друзі з Грузії, Росії, Афганістану. Наприклад, Юлія Толопа на позивний «Валькірія» з РФ пройшла війну, офіційно є учасником бойових дій, а громадянство не може отримати ніяк, і таких прикладів є ще не один», - зазначила Світлана Бевз.
Міністр закордонних справ пообіцяв посприяти у цьому питанні, де це можливо.
«Я так розумію, є грузини, про росіян я не знав, з громадянами Афганістану складніше. Отримання громадянства - це процедура, яка має пройти по великому колу перевірок і цим займається міграційна служба. Але в деяких випадках ми теж можемо допомогти. Надайте список тих, яких ви вважаєте надійними, що це люди, яким довіряєте, вони мають бути перевірені, щоб ми могли за них «вписатися», - зазначив міністр.
Також на заході відбулася презентація друкованого примірника «Книги Добра», який виданий в рамках реалізації міжнародного соціального проекту «Книга Добра». Проект реалізовується за підтримки міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, народного депутата України, письменниці Марії Матіос, міністерства закордонних справ Естонії, посольства Естонії в Україні, міністерства людських ресурсів Угорщини, посольства Угорщини в Україні. За час міжнародного соціального проекту у створенні «Книги Добра» участь взяли більше 300 тисяч дітей та дорослих з різних регіонів України. У книзі зібрані історії, які писали українські діти.
Ексклюзивні екземпляри «Книги Добра» вже передано Папі Франциску (Ватикан) та Вселенському Патріархові Варфоломію І (Туреччина).
Надруковані примірники будуть направлені у бібліотеки та школи різних Українських міст.
