Споживачі чудово пам’ятають механізм повернення товару, якщо той виявився зіпсованим чи бракованим. Проте з впровадженням ПРРО механізм ускладнився. Не достатньо надати чек і вимагати гроші. Повернення потребує складання відповідного акту, де серед іншого вказуються особисті дані покупця.

Як вказують у ГУ ДПС у Вінницькій області, деталі переважно стосуються підприємців. Так от, суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду). 

«Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями», - зазначають податківці. 

Слід пам’ятати, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. 

«При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно». Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів», - йдеться у роз’ясненні.

У податковій зауважують, що в акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. 

«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому, суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки», - підкреслюють у ГУ ДПС.