Як живуть райцентри на Вінниччині, що турбує людей, можна дізнатись, зазирнувши у Facebook і подивившись дописи таких спільнот як «Підслухано в…». Інколи це варто робити не тільки журналістам, а й тим, хто при владі та є обранцями громад.

Погортавши сторінки соціальних мереж, можна зробити висновок, що в райцентрах люди живуть спокійніше. Жодної паніки щодо коронавірусу. До того ж, чим далі від Вінниці, тим інтонація повідомлень спокійніше, коментарів під постами менше, а дискусії лояльніші.

Відчувається що в районах вже готуються до сезону «посадок». Люди пропонують саджанці дерев, кущів, картоплі, цибулі та добрива, що так необхідно для майбутнього урожаю.

В Гайсині та Шаргороді шукають, де змолоти борошно чи обміняти зернята на олію. Тульчинцям пропонують молоко, сир, м‘ясо. Невже в місті вже почали з працівниками знаменитої торгової марки розраховуватись бартером?..

В Шаргорді пропонують декоративні рослини та шукають, куди можна діти «биків», тобто велику рогату худобу на забій.

Також шаргордців турбує, як добратися до Вінниці та Києва. Люди або просять підвезти, або навпаки пропонують місця у власному авто. Правда, при цьому зауважують, що підвезуть лише за наявності «маски».

Доволі тривожним, як на мене, є допис, в якому медсестра просить підвезти її на роботу у Вінницьку дитячу обласну лікарню. Як вона буде їхати, чи дотримуватимуться усі пасажири «масочного» режиму, і хто перевірятиме співробітницю на наявність у нею вірусу, ще те питаннячко.

Тим більше, що пацієнткою №1 у Вінниці є саме медпрацівниця. І тут справа не лише в її безвідповідальності, але й у відсутності системи у боротьбі із підступною інфекцією.