Про перелам у ході війни прогнозували на липень-серпень. Певні підготовчі процеси тривають кілька тижнів, вибухають склади з російськими боєприпасами, після відходу з Луганщини стримується наступ ворога на Донеччині. Більш того, в Офісі президента зухвало запропонували окупантам «по-хорошому» залишити Херсон. Що саме заважає українським військам не зволікати з контрнаступом?
Умовно «перепони» поділимо на фактори. Перший – збройний, другий – зерновий.
Як повідомляє Forbes, HIMARS змінили правила гри на фронті. 18 липня Валерій Залужний у розмові з начальником штабів США Марком Міллі повідомив, що Україні вдалося стабілізувати фронт. Це перше офіційне повідомлення про зміну динаміки війни і, очевидно, перехід до наступної фази.
Попередні два місяці Росія невпинно атакувала. Після очевидного провалу в першій фазі війни на більшості напрямків армія РФ почала отримувати перші успіхи за рахунок вогневої переваги, в першу чергу артилерії.
Військові аналітики при цьому зазначали, що такий темп атак військове формування росіян не зможе тримати довго і, скоріше за все, до середини літа наступ зупиниться. Схоже на те, що прогнози зараз підтверджуються. У Кремлі спочатку казали про паузу після «другої фази», а потім вже нічого не кажуть про третю…
Британська розвідка зазначає гостру потребу кадрового складу у Росії. І, скоріше за все, перед російським командуванням стоїть вибір: посилювати війська на сході для продовження наступу або ж укріплювати південь для утримання Херсона.
Своєю чергою, ЗСУ в травні – червні були зосереджені на мінімізації просування військ ворога. Амбіції Росії поступово звужувались із масштабів глобального наступу від Харкова до Запоріжжя і Миколаєва аж до зосередження ударного угрупування на ділянці в кілька десятків кілометрів довкола Лисичанська та Сєверодонецька.
При цьому велике угрупування військ РФ довкола Ізюма, яке оцінювали в 25 і більше батальйонних тактичних груп (орієнтовно 20–30 тисяч солдатів) і від якого очікували основних наступальних дій, за два місяці досягло лише локального просування в напрямку Лиману і Довгенького.
Зараз Росія зосереджує свої сили в напрямку Слов’янська. Інститут вивчення війни (ISW) також називає можливою метою росіян захоплення всієї Харківської області та Харкова, але такі плани скоріше слід відносити до серії погроз захопити Запоріжжя та Миколаїв, якими рясніли російські ЗМІ в травні – червні.
Перші далекобійні системи, які отримує Україна, різко змінили ситуацію на фронті. І це не тільки HIMARS, а й гаубиці М777 з GPS, які дозволяють стріляти високоточним снарядом Excalibur на відстань до 40 км, а також німецькі установки Panzerhaubitze 2000 з дальністю до 65 км і можливістю використовувати снаряди SMArt із системою «самонаведення» на ціль.
Питання не тільки в технічних характеристиках західних систем, а й у тактиці використання. Високомобільні системи HIMARS кожного разу наносять удар з нової позиції. Також перед атакою ЗСУ можуть використовувати більш дешеві радянські системи, які відволікають на себе увагу російських ППО. І вже потім відбувається удар високоточною зброєю. До кожної зброї ще треба мати розум і трохи фантазії.
Навіть після появи HIMARS в Україні Росія все ще намагалася запевнити, що американські MLRS не такі вже й унікальні. В мережі є безліч картинок порівняння систем HIMARS М142 з РСЗВ «Смерч» і «Торнадо-С» (російська модернізація радянської системи БМ-30 «Смерч»). Але такі порівняння зазвичай будуються не на ключових факторах точності й ефективності, а на другорядних (дальності, калібру і масі заряду).
У реальності снаряди «Торнадо-С» чомусь знаходять серед поля, «Смерчами» росіяни здебільшого обстрілюють житлові будинки, а HIMARS влучають точно у ворожі склади.
Але для контрнаступу у ЗСУ мають бути ще й інші види озброєння, а саме танки, БТР тощо. «Рамштайн-4» має закрити тему...
Під час останнього саміту НАТО Джо Байден заявив, що коаліція «Рамштайн» пообіцяла надати Україні 600 танків. Пізніше було уточнено, що ці цифри охоплюють вже поставлене озброєння.
Проте зараз відомо про передачу Україні тільки близько 300 танків від Польщі та Чехії (радянські Т-72). Тобто Україна має отримати ще близько 300 танків.
Пізніше з’явилася інформація про те, що Польща може передати 232 танки РТ-91 (за іншими даними, до 290 танків). РТ-91 – польська модернізація Т-72. Взамін Варшава має отримати танки Abrams. Пізніше стало відомо, що польська сторона вже отримала перші 28 танки Abrams від США.
Поки що постачання польських танків РТ-91 офіційно не підтверджується, але якщо воно відбудеться, Україна отримає істотне посилення ударного угрупування. До того ж, на відміну від попередніх поставок польських танків, РТ-91 уже модернізовані та готові до виконання бойових завдань.
Окрім цього, в липні Україна отримала попередньо анонсовані 268 американських БМП М113 від США, Данії та Португалії.
Для початку контрнаступу Україні потрібно отримати всю заплановану бронетехніку і провести злагодження своїх сил. Скоріше за все, сам контрнаступ відбудеться в серпні.
Але цей час важливий для підготовки сприятливих умов на фронті. Армія ворога має відчути брак боєприпасів і бути істотно обмеженою в можливостях оперативно реагувати на дії ЗСУ.
Друга перепона – експорт зерна. На кінець місяці очікується фінальне підписання угоди. Зірвати його не можна, тому Київ вичікуватиме. Це вимога західних партнерів. Коли судна вирушать з портів і можливе блокування морських шляхів росіян не стане загрозою, про перепону забудуть.
У наступному матеріалі зупинемося не варіантах контрнаступу.
