В селі Четвертинівка Тростянецького району 11 травня відбулися громадські слухання з оцінки впливу на довкілля та затвердження проекту детального плану будівництва бригади з вирощування курчат-бройлерів № 22 на території Четвертинівської сільської ради.
Під час голосування із 162 присутніх на слуханнях лише одна людина проголосувала проти і одна утрималась. Результат свідчить про те, що люди змінили думку, адже на попередніх зборах громади, які відбулись півроку тому, було 19 противників будівництва.
Подія, однозначно, знакова. Адже у листопаді 2015 року саме четвертинівська громада виступила категорично проти розширення потужностей птахофабрики на сільських землях. Тоді селяни перекрили дорогу, будували барикади та палили шини, виступаючи проти планів інвестора. Однак, нині люди підтримали ідею розширення співпраці з ТОВ «Вінницька птахофабрика», яка входить до компанії «МХП».
Сільський голова Четвертинівки Олександр Макух зазначив, що за останні два роки відносини з інвестором, компанією «МХП», стали дійсно партнерськими, зрозумілими, прозорими і однозначно вигідними для громади. Тому вигоду від розширення співпраці селяни чудово розуміють.
Розпочала громадські слухання головуюча - начальник відділу оцінки впливу на довкілля Міністерства екології і природних ресурсів Марина Шимкус. Вона надала слово виконавчому директору «Вінницької птахофабрики» Ігорю Лещенку, який на схемі продемонстрував місце розташування майбутнього будівництва та розповів про можливий вплив діяльності бригади на навколишнє середовище.
На початку виступу Ігор Лещенко зазначив, що ніхто не застрахований від помилок у своїй діяльності і керівництво птахофабрики їх допустило три роки тому, але головне, ці помилки визнати та виправити.
- Нашій команді знадобилось майже три роки, щоб повернути довіру четвертинівської громади і ми раді, що шляхом відкритого діалогу нам вдалось це зробити. Зараз саме з громадою погоджено місце розташування нової бригади пташників. Це буде майже за 5 км від Четвертинівки, на землях так званої «Дубини» і вплив на село буде мінімальний, адже санітарною зоною є 1,2 км. Також понад норму в 1000 м відстані з існуючими бригадами. Ми врахували всі побажання громадськості і будуватимемо саме в тому місці, де хочуть люди, - зазначив директор підприємства.
Ігор Васильович ознайомив присутніх з усіма технологічними процесами вирощування курчат-бройлерів, доповнив доповідь відповідними слайдами та відповів на всі питання, що лунали з зали. Зокрема, людей цікавила кількість бригад пташників, яка ще будуватиметься в регіоні, утилізація курячого посліду та стан доріг, які використовують машини підприємства.
Виконавчий директор «Вінницької птахофабрики» запевнив, що на території Тростянецького району ця бригада остання.
- Четвертинівська бригада є десятою з загальної чисельності 12-ти бригад другої черги птахофабрики. Більше будівництва на Тростянеччині не планується. Інші бригади будуватимуться в Тульчинському та Немирівському районах. Стосовно утилізації курячого посліду, то він є цінним органічним добривом і вноситься на поля. Але Четвертинівки це не стосується. Це добриво використовує виключно ПрАТ «Зернопродукт МХП», а місцеві землі обробляє ТОВ «Б. Хмельницького».
Також у поточному році буде запущено біогазовий завод поблизу Василівки Тульчинського району, який перероблятиме послід на теплову та електричну енергію, а відходами виробництва будуть добрива, які є менш токсичними порівняно з послідом. З виходом біогазового заводу на повну потужність буде повністю ліквідоване послідосховище, яке знаходиться біля Гордіївки, - розповів Ігор Лещенко.
Стосовно доріг, директор запевнив, що підприємство використовує власні технологічні дороги. Якщо ж транспорт птахофабрики їздить дорогами загального користування, то і ремонти цих доріг проводяться коштом підприємства. Наразі тривають ремонти доріг у напрямках Гордіївка – Ладижин та Ладижин – Тульчин. До кінця травня буде відновлено дорогу Гордіївка – Митківка, якою взимку їздили вантажівки птахофабрики.
Після слухань по оцінці впливу на довкілля відбулась процедура затвердження проекту детального плану будівництва бригади з вирощування курчат-бройлерів № 22, яка завершилася голосуванням і погодженням зазначеного плану. Загалом збори пройшли в доброзичливій атмосфері з конструктивними обговореннями майбутнього будівництва. Слово для виступів отримали всі бажаючі, як прихильники, так і противники будівництва.
У своїх виступах сільський голова Олександр Макух, директор місцевої школи Любов Заварська та фельдшер лікарської амбулаторії Олексій Ревнюк зосереджувались на тому, що розширення співпраці з птахофабрикою – шлях до розвитку села. Адже близько двох сотень місцевих мешканців сьогодні працюють на підприємстві. Люди мають роботу, достойну зарплату, молодь залишається у селі. До села приїздять нові люди з інших міст та сіл. Зростає кількість дітей у школі та садочку. У 2012 році у місцевій школі навчалось 95 дітей, то нині їх 126, а на 1 вересня буде 137. Втрачати таку перспективу було б не логічно.
Лише за останні кілька місяців за сприяння МХП у Четвертинівці пробурено свердловину і збудовано водогін до дитячого садочка, встановлено нову автобусну зупинку, замінено вікна в амбулаторії та частково у школі, відремонтовано дорогу до села, проведено спільну толоку по прибиранню території. Сільською радою подано два проекти на 15-й обласний конкурс розвитку територіальних громад - на заміну вікон у школі та на придбання нового піролізного котла у сільську котельню. З МХП погоджено спів фінансування, у разі перемоги проектів компанія надасть по 100 тисяч грн на кожен з них.
Підтримавши плани будівництва бригади пташників, громада отримає від МХП чималу суму соціальних коштів - майже 1 млн 800 тис грн. Як було вирішено громадою ще восени, на суму близько 1 млн грн у центрі села буде збудовано сучасний парк з алеями, альтанками та дитячими майданчиками, а ще частину коштів буде використано на інші соціальні проекти, важливі для місцевої громади, зокрема на ремонт сільських доріг.
Отже результат зібрання показовий, громада та інвестор знайшли спільну мову і їхнє партнерство та взаємовигідна співпраця є запорукою, як зростання потужності економіки області, так і покращення рівня життя для самої громади.
