Широко розрекламований російськими пропагандистами наступ на Авдіївку Донецької області зазнав невдачі. Аналітикам не вдалося виявити доказів заявлених «перемог», тоді як самі окупанти скаржаться на втрати тисяч окупантів та «м'ясні штурми».
Кремль вкрай не зацікавлений у тому, щоб правда про ситуацію під Авдіївкою вийшла назовні, тому так званим «воєнкорам» віддано розпорядження не обговорювати її в публічному просторі або озвучувати спущені Москвою «методички».
Про це пише Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики ISW констатували, що російські військові, які продовжували 13 жовтня наступальні операції в районі Авдіївки, зазнали невдач. На тлі повідомлень російських пропагандистів про атаки на північ і на південь від Авдіївки, експерти провели геолокацію кадрів, що з'явилися в мережі, від 12 і 13 жовтня, і відзначили певне просування окупантів на південь від Красногорівки (розташована в 5 км на північ від Авдіївки), а також на південний схід від Первомайського (населений пункт за 11 км на південний захід від Авдіївки).
А от щодо нібито захоплення окупантами Авдіївського коксохімічного заводу згоди між собою не досягли навіть самі російські «воєнкори», тоді як аналітики ISW не знайшли жодних доказів контролю російських військ території заводу.
Водночас, українські військові стверджують, що продовжують відбивати атаки росіян у районі Авдіївки.
Як зазначив один із російських «військових блогерів», Сили оборони використовують на Авдіївському напрямку мінні поля, покликані сповільнити ворога.
Тим часом самі окупанти з так званої «ЛНР» скаржаться на російську артилерію: один із загарбників заявив, що стовбури гармат сильно зношені, що суттєво знижує точність роботи. Такі скарги, зазначили в ISW, неодноразово лунали і з російських джерел.
При цьому «ЛНРівець» припустив, що російські війська мають шанс «стиснути периметр», спробувавши захопити менш укріплені позиції біля Авдіївки, але «м'ясними атаками».
Тим часом у Кремлі вирішили заткнути роти численним «воєнкорам» та «військовим блогерам». Російське командування не лише обмежує інформацію про ситуацію під Авдіївкою у своїх зведеннях, а й намагається контролювати будь-які наративи, що виникають у російському інформпросторі навколо цієї теми.
Один із російських «військоров» виправдав таку «секретність» нібито небажанням російських військових допускати зайвого «шуму» навколо ситуації під Авдіївкою. Інший зізнався, що представники російського військового керівництва 13 жовтня озвучили для «військових блогерів» вимогу не обговорювати деталі бойових дій на Авдіївському напрямку.
Тим часом у середовищі російських «військових блогерів» точаться суперечки та пошуки тих, хто бреше про реальну ситуацію на фронті.
«Російське військове командування, ймовірно, намагається адаптуватися до попередніх великих наступів, в ході яких воно втратило контроль над сприйняттям дій Росії в російському інформаційному просторі. Деякі військові блогери слідують (і, ймовірно, продовжуватимуть слідувати) оповідальній лінії, нав'язаній Міністерством оборони, але ця спроба централізованого контролю може спровокувати негативну реакцію з боку окремих військових блогерів», – вважають у ISW.
Офіційно Кремль намагається видати свої наступальні операції в районі Авдіївки та локальні дії на інших напрямках як «перехоплення російськими військами оперативної ініціативи» в Україні.
Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя заявив 13 жовтня, що українські контрнаступальні операції «формально завершені», оскільки російські війська перейшли «до активних бойових дій майже на всій лінії фронту».
Проте аналітики ISW, на відміну від Небензі, не бачать підстав для тверджень щодо завершення українського контрнаступу. Він триває, на думку експертів, продовжиться і взимку, хай і, вірогідно, з меншою інтенсивністю.
Для чого росіяни намагаються тиснути на Авдіївку? Перше – щоб довести світові, що перехопили ініціативу, тому не варто допомагати Україні. Друге – щоб «знайти» підтвердження попереднім заявам Путіна для внутрішньої аудиторії. Третє – щоб вчергове заговорити про «заморожування» лінії фронту та вимагати тимчасового перемир’я для пошуку нових сил.
