Станом на ранок 22 квітня ЗСУ знищили 838 ворожих танків. Це більше, ніж мають на озброєнні армії найсильніших з європейських країн. А нещодавно саме танками пишалась Росія, а її сателіти з Донбасу погрожували дійти на цій вразливій, як показав час, техніці до Берліну та Парижу. Тож чому російська бронетехніка зазнає нечуваних втрат від українських захисників?
Як повідомляє Der Spiegel, причина тут не лише у самовідданих діях наших воїнів та наявності нових протитанкових ракетних комплексів типу Javelin, NLAW та інших. Через технічну особливість виготовлення російських бойових машин, їх екіпажі піддаються великій небезпеці у разі попадання протитанкових снарядів. На думку видання, інженери-розробники припустились помилок, які роблять танки вразливими.
Фото та відео підбитих танків РФ в Україні нині є вдосталь. Примітно, що на більшості з них вежа машини відкинута на деяку відстань, а в центрі танка, де розміщений екіпаж, величезні руйнування.
Все це пов'язано з «геніальною» вигадкою російських конструкторів, які хотіли оптимізувати подачу снарядів у ствол гармати. У старих танках все доводилося робити вручну. Для цього була спеціальна посада в екіпажі того, хто заряджає. У сучасних бойових машинах передбачена автоматизація - інженери РФ розробили спеціальну карусель заряджання, такий собі магазин, який вміщує 44 снаряди (переважно на оновлених версіях танків Т-72). Однак при такому розміщенні командир та навідник сидять прямо на укладці боєприпасів у вежі як на пороховій діжці, а для механіка-водія ця конструкція позаду.
Чому ж російські розробники так не шкодують своїх солдатів? Так склалося історично. Росія успадковує методи війни СРСР, коли розрахунок робиться не на військову хитрість, кмітливість і бажання зберегти своїх людей, а на кількісну перевагу на полі бою. Саме тому створювалося масове виробництво, через що страждала якість бойових машин і це підвищувало вразливість і погіршувало статистику смертності.
Західні експерти наочно побачили слабкі місця російської техніки. Покращивши ефективність стрілянини, конструктори знизили рівень безпеки для екіпажу.
Водночас, екіпажі західних танків краще захищені від таких вибухів. У них боєприпаси не зберігаються поблизу людей, а заховані за спеціальною перегородкою, і подаються по одному в ствол. При попаданні протитанкового снаряда в кабіну в танку, не детонують боєприпаси. А при попаданні в місце, де зберігаються боєприпаси, спеціальна перегородка захищає кабіну та екіпаж.
Одним із найбезпечніших у цьому плані танків є серія ізраїльських машин «Меркава», де, наприклад, розташування двигуна та іншої техніки навколо кабіни створюють додатковий захист для людей.
Не варто применшувати майстерність та звитягу наших воїнів, проте важливо вказати і на вади бойової техніки супротивника. Бажання здобути перемогу за будь-яку ціну, не шкодуючи живої сили, грає з ворогом злий жарт. Українські бійці, працюючи невеликими мобільними групами, знищують танки ворога, а також екіпаж у ньому, у величезній кількості, при цьому зберігаючи маневреність, тобто високі шанси втекти вчасно від вогню у відповідь.
Також слід зазначити, що до війни РФ і Білорусь не тільки пишались своїми танками (Т-72, Т-80, Т-90), а й активно продавали їх азійським країнам. Після аналізу бойових дій в Україні росіянам буде складно довести своїм потенційним партнерам з далеких тропічних регіонів, що ця техніка заслуговує на повагу.
