Традиція орнаментального розпису бубнівської кераміки включена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Про це повідомляє Вінницька обласна державна адміністрація.

«Історія бубнівської кераміки починається з села Новоселівка (первісна назва - Гончарівка), розташованого на березі річки Соб (Сіб). У XVI ст. тут оселилися кілька сімей гончарів, які започаткували цей промисел. Розвиток гончарства, пошук нових гончарних глин призвів до заснування на протилежному березі річки с.Бубнівка, про яке вже у XVII ст. згадують як про гончарний осередок», - йдеться у повідомленні.

Зауважимо, що основоположником бубнівського розписного гончарства став майстер Андрій Гончар (1823 - 1926).

Орнаментальний розпис має самобутні стилістичні особливості виконання орнаментних елементів, композиційних побудов, творення образних мотивів, що вирізняє її серед інших осередків подільського гончарства, надаючи їй особливих стилістичних рис.

Орнаментальні композиції бубнівського розпису комбінуються переважно з рослиноподібних та умовно декоративних деталей, що творяться ріжком (у минулому) або гумовою грушею (в нинішніх умовах) в найрізноманітніших варіаціях.

Орнаменти наносять чорною, темно-коричневою, зеленою, білою ангобами на тло кольору червоної охри, створюючи одночасно контраст та гармонійне поєднання природних кольорів.

Використання техніки «фляндрівка» збільшує художні варіації бубнівського розпису. В результаті творчої фантазії майстра і поєднання технічних засобів, бубнівський орнаментальний розпис має неповторну і розмаїту декоративну красу, вишуканість і нескінченне багатство графічних форм. Своєрідний традиційний арсенал орнаментальних мотивів бубнівського розпису - «вилоги», «косички», «виноград», «квіткова фляндрівка», «колоскова фляндрівка», «барвінок», «сосонка», «пускавки», «деревце», «квітка» та інші.

Як вважають фахівці, твори бубнівських майстрів мають особливу декоративну виразність.