Вінничани згадали, як проходив конкурс на кращий ескіз герба міста Вінниці у середині минулого сторіччя. Мешканці міста, в якому розпочалось будівництво кількох потужних промислових підприємств, інфраструктури та нового мікрорайону вирішили створити ще й власний геральдичний символ.
Зазначимо, що на відміну від старовинних гербів, які геометрично повторювали форму щита, герб міста пропонували зробити круглим. На зразок герба УРСР, та інших «соціалістичних» республік колишнього СРСР.
Всі ці герби вже потрапили під закон про декомунізацію, тож, фактично, про заборону. Публікувати їх не варто, тим більше, що у деяких вінничан емблема викликала інші асоціації.
Вінничанин Олександр Мельник написав:
«Щось на цій емблемі ота ленточка якась стрьомна... Таку ще на залізній баночці з вазеліном малювали. В цьому є збіги?».
Щодо інших символів, зображених на емблемі міста, то їх пояснив головний архіваріус Вінницької області Юрій Легун.
«Новозбудовані мости сприймалися як символ міста», - зазначив він у своєму дописі.
Те, що мости були символом міста підтверджує і газетна вирізка, опублікована в мережі. Правда, ще пропонували зображити "білу яхту".
Доволі альтернативну версію запропонував ще один вінничанин - пам‘ятник Суворова на коні. Про Богуна говорити тоді було напевне не лише не модно, але й небезпечно.
Ще один вінничанин згадав, як саме проходили «громадські сухання».
«Приблизно в 1965 році було оголошено конкурс з метою обрання герба міста. Участь міг взяти кожен бажаючий. Роботи були виставлені у вітрині магазина (здається це був комісійний магазин). напроти кстела, який тоді був лекторієм. Ескізів та ідей було багато», - йдеться в дописі вінничанина з ніком Таран Туй.
Чоловік не знає, як саме обрали знаменитий герб Вінниці, але згадує ще одну цікаву деталь з історії нашого міста.
« У тій же вітрині був конкурс на назву кінотеатру (мова йде про кінотеатр, де нині знаходиться «Підкова»). Щодо назви, то ідей було менше. Пам‘ятаю, що всі думали, що буде «Луннік», - зазначає вінничанин.
Нагадаємо, що в 60-ті радянський космонавт Юрій Гагарін вперше піднявся у космос. Тож все, що пов‘язане із цією історичною подією, було дуже популярним. Україна, зокрема інженери конструкторське бюро, які працювали у Дніпрі (Дніпропетровську), зробили технологічний прорив, щоб подолати силу земного тяжіння. Чому на хвилі такої моди «Луннік» став «Росією», невідомо.
Взагалі історія Вінниці цього періоду залишається Terra Incognita, якщо подивитись у Вікіпедію. Зокрема, якщо взяти період з 1941 до 1972 року.
«Під час війни 1941–1945 рр. офіційно кількість жителів із 100 тисяч скоротилась до 27 тис., із 50 промислових підприємств уціліло лише 10, дотла були зруйновані 1880 житлових будинків. У 1939 єврейське населення Вінниці налічувало 33 150 осіб. Після окупації був створений юденрат. Єврейське населення було зігнане в гетто. 28 липня 1941 року у місті почалися розстріли, які поновилися в серпні. 22 вересня 1941 більшість ув'язнених вінницького гетто були знищені (приблизно 28 000 євреїв). Залишили лише тих, хто міг ефективно працювати на німецьких підприємствах. 16 квітня 1942 розстріляли більшість робочих, а остаточно єврейське населення Вінниці зникло після 25 серпня.
Героїчними зусиллями вінничан та відряджених із інших регіонів країни наприкінці 1948 року майже цілком було відбудовано промисловість міста, а в подальші роки в обласному центрі потужно розвивались електронна, радіотехнічна та металообробна та інші галузі. 1972 року у місті утворено три райони: Лєнінський (правий берег Бугу), Староміський (південний схід міста), Замостянський (північний схід міста), які наприкінці лютого 2012 року ліквідовано», - йдеться в інформацїі.
