Вчора, 18 лютого, вінничанам показали першу у Вінниці інклюзивну виставу "Пори року або Yes, I can". Понад годину на сцені муздрамтеатру ім.Садовського більше ста танцівників, серед яких і шестеро дівчат на візках, мовою танців продемонстрували пори року. Поряд із ними на одній сцені виступали і люди з вадами слуху, а також професійні вокалісти. Учасники неймовірного спектаклю заставили повірити в себе, майбутнє та життя і водночас доказали, що театральне мистецтво під силу кожному.
Серед тих, хто весь рік готувалася та двічі на тиждень з нетерпінням відвідувала тренування, і Світлана. Дівчина зізнається танець – це її життя.
"Свої емоції мені зараз важко передати словами. Просто все в середині кипить, все яскраво та красиво. Наш колектив працює рік, і ось такі результати. Навіть те що не виходило раніше під час тренувань, сьогодні під час вистави вийшло. Танці - це моє життя. Інколи здається, що ними не лише живу , а й дихаю. Після того, як почала займатися, стала більш сміливою. Коли виходжу на сцену, звучить музика, все я погнала в танці", - ділиться Світлана.
Справжньою знаменитістю після вистави стала і Наталя Видайко. Після виступу із дівчатами, із ними фотографувалися шанувальники, дарували їм квіти та брали інтерв'ю. Наталя зізнається, що танцювати любила з дитинства, спочатку інвалідний візок таки став перепоною займатися улюбленою справою. Але дівчина не здалася і зараз її часто можна зустріти у Вінниці на дискотеках. Коли запросили стати однією із учасниць танцювального колективу, то з радістю погодилася.
"Сьогодні спочатку відчувала тремтіння в ногах та хвилювання, але коли побачила скільки людей прийшло на виставу, зраділа і просто почала танцювати. Ми намагалися подарувати свою любов, і здається в нас це вийшло. Ми тренувалися цілий рік, бувало зривалися, не виходили рухи, повороти. Але ми все змогли. Як би нам не було важко, ні на мить не задумувалися здатися. Ми завжди ставимо цілі і йдемо вперед. Я взагалі люблю танцювати. Коли виходжу на сцену і танцюю, мені здається, що рухаються не тільки руки, а й ноги теж", - каже Наталя Видайко.
Та все ж дівчатам важко танцювати, адже не мають професійних візків. Тож зібрані кошти від продажу квитків на особливу виставу підуть на купівлю спеціальних візків.
"Зараз танцюємо на звичайних візках, які дуже важкі, ми не можемо на них ні на баланс стати, ні рухи зробити. Потрібен танцювальний візок. Але на жаль він коштує дорого, більше 30 тисяч. По факту за сьогоднішні білети придбаємо лише один. Але ми старатимемося і надалі та робитимемо все, щоб у нас були танцювальні візки. І покажемо ще кращі танці", - каже Наталя Видайко.
Авторами ідеї створити в Україні першу особливу виставу були тренери дівчат на візку – Тетяна Чистякова та Ірина Борзова. Обоє зазначають, намагалися зробити щось цікаве і показати, як можуть на одній сцені виступати люди з інвалідністю, з вадами слуху, а також професіонали. Вистава продемонструвала, що українське суспільство, особливо вінничани розуміють, що всі рівні.
"Рік тому було важко , сьогодні нам вже легше. Протягом року ми тренувалися, таку виставу з великою кількістю учасників можна організувати лише командою. Ми будемо продовжувати роботу надалі, адже досконалості немає меж. Я дівчатам завжди говорила і буду говорити, що наша мета , аби їх не жаліли , а захоплювалися ними. А для цього потрібно працювати, як в спорті чи іншому мистецтві", - зазначила Ірина Борзова.
На одному виступі ні учасники, ні організатори "безбар'єрної" вистави зупинятися не збираються. Подальші плани амбітні, зокрема турне містами України. Уже в березні вони виступатимуть у Хмельницькому. А у червні вінницькі танцівниці на візках їдутьу Грецію.
