Столичні археологи завершили дослідження кургану пізньоскіфської доби на околиці Гайсина. Роботи у зв’язку із розбудовою райцентру, замовила міська влада в НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України.
Під час досліджень фахівці науково-дослідного центру зустрілися із певними труднощами, адже курган «Кладова могила» розкопувалася та грабувалася впродовж більше сотні років. Як наслідок відсутня зведена та систематизована інформація про пам’ятку аргеології місцевого значення. Експедиція працювала під керівництвом Богдана Сала. За його словами, найраніші згадки про цей курган подає відомий місцевий краєзнавець Ю.Сіцінський на початку ХХ ст. і вже тоді зазначає, що його розкопували.
«На жаль, жодних відомостей про ці роботи немає. Наступною є згадка про дослідження у 1978 році вінницьким археологом Б. Лобаєм. Однак повної інформації про обсяг проведених тоді робіт немає, особливо зважаючи на той факт, що курган мав бути повністю розкопаним. У документації того часу зафіксовано, що пам’ятка постійно грабувалася. На сьогодні збереглися рештки відвалів та давніх насипів кургану, що вказує на збереження частини пам’ятки. Нашим завданням було встановити межі дослідженої ділянки та завершити вивчення кургану, розкривши недосліджену частину», – розповів Богдан Сало.
Як зазначають на сайті НДЦ, під час робіт було встановлено межі та розміри курганного насипу, первинний діаметр якого становив 40 м. Проведено детальну аеро– та топографічну зйомки кургану та прилеглої території, у результаті якої виявлено невідомі до цього частини давнього могильника. На цьому етапі також було виявлено грабіжницькі розкопи на одному із останців та в центральній частині кургану. Загалом досліджено 1387 м2 площі пам’ятки.
Дослідникам вдалося встановити, що із західної та східної сторін насипу залишились останці кургану, вздовж яких і було закладено контрольні профілі. Також вони повторно дослідили залишки попередніх розкриттів, що дало можливість встановити межі кургану в південному та північному напрямках. Контрольні профілі показали в центральній частині останця залишки давнього великого грабіжницького розкопу, що підтверджує згадка у звіті Б. Лобая про велике заглиблення в центрі кургану перед початком робіт 1978-му.
«Під час досліджень вдалося виявити рештки кількох археологічних об’єктів. З них чотири – це вогнища, які розташовувались навколо поховальної камери. Найбільше зацікавлення викликали рештки поховальної камери, яка було повторно розкрита. Формою вона наближена до прямокутника, розмірами 8,7 х 8,4 м. По периметру зафіксований «пояс» із 56 стовпових ям, на яких трималась конструкція поховальної камери. Окрім цього, в південній частині зафіксовано ще 4 стовпових ями. Під час досліджень зафіксовано грабіжницькі ходи: давній в центральній, а також сучасний (сер. 2000-х рр.) у північно-східній частині», - йдеться на сайті НДЦ.
Крім фрагментів ліпного керамічного посуду, експедиція виявили давні прикраси та елементи одягу – бронзова підвіска та ворворка, а також два фрагменти кам’яних свердленних сокир пізньобронзового часу.
«На основі виявлених знахідок та особливостей конструкції кургану стверджено, що час спорудження припадає на пізньоскіфський час, останню третину V – початок IV ст. до н. е.»,- повідомили в науково-дослідному центрі «Рятівна археологічна служба».
