Міністр соціальної політики (2016-19) і заступник Вінницького міського голови (1998-2000,  2005-16) Андрій Рева нині себе називає експертом з питань соціальної політики. Як частий гість телевізійних ток-шоу він дотримується доволі послідовної думки щодо курсу нинішньої влади, а також не скриває прогнози на найближчий час. Часом вони не дуже оптимістичні… На думку колишнього посадовця, нині до «його» міністерства запросили людей, які далекі від соцполітики як Тюшки від Гваделупи.

«При бажанні людині можна «інкримінувати» будь-яку дурню. Я думаю, що основна мета – не покарання винних у корупції, а просто закрити рота»

- Андрію Олексійовичу, Ви – доволі медійна фігура в Україні. Проте, якщо посадовець не в штаті телеканалу, йому не компенсують витрачений час. Отже, чим і як заробляєте нині на життя, і тільки не кажіть, що дружина утримує?

- По-перше, якщо подивитесь мою декларацію, то в мене є певні заощадження. По-друге, моя дружина дійсно працює. І сьогодні в мене є можливість займатися тим, чим займаюсь. Мені телеканали не платять за участь у програмах, не платить жодна політична сила чи фігура. Натомість, я маю те, про що мріють інші, - свободу висловлювати свої думки з поводу того, що відбувається, і казати про своє бачення щодо шляхів виходу з тієї кризи, в яку нас загнала «зелена» влада.     

Звісно, це не триватиме вічно. Рано чи пізно мені доведеться працевлаштовуватися та заробляти на життя. В мене ніколи не було комплексу щодо посад, що я маю обов’язково бути керівником чи депутатом. Як тільки в матеріальному плані я відчую потребу, шукатиму будь-яку роботу.

Але сьогодні є можливість і час осмислити все те, що відбулося і спробувати вплинути на процеси у той спосіб, який бачу… 

- Залишаєтесь прихильником Тяжилова чи після перебування у столиці змінили адресу?

- Живу там, де і раніше. «Локацію» не міняю та бажання такого не маю. В мене там живуть всі мої рідні та близькі. Коли був міністром, журналісти двічі приїздили у гості. Зараз не приїжджають. Вас запрошую у гості… 

- У 2014-му на запрошення приходив… За сталою українською традицією ті, хто при владі, заявляють про тотальні перевірки дій попередників. Чи були особисто до Вас «питання»? 

- Прем’єр Шмигаль робив аудит країни. З ним усі можуть ознайомитися. Щодо перевірки моєї доброчесності, то декларації в обов’язковому порядку перевіряються НАЗК. Жодних претензій до мене стосовно задекларованих активів в агентстві немає.

Під час перебування у владі Міністерство соціальної політики було самим «ресурсним». До 400 млрд грн. у рік проходило через нас. Ми завжди були під пильною увагою всіх правоохоронних і контролюючих органів, зокрема СБУ. На посаді міністра ти як за склом.

Жодних претензій ні під час роботи, ні після уходу до мене не виникало. Я вже рік критикую нинішню владу, і нічого знайти не можуть, що можна інкримінувати.

- Зараз теж шукають?

- Я думаю, що так. Можу лише їм побажати успіхів у цій нелегкій справі.

- По команді з Банкової шукають?

- Я не можу зазирати так високо, але точно знаю, що проти тих людей, які критикують владу, завжди шукають компромат. Візьміть для прикладу міністра (інфраструктури у 2016-19 роках) В.Омеляна. Спочатку його звинувачували, що не все задекларував…

Розповім, як він одного разу прийшов із запитанням - що відповісти контролюючим органам?.. Справа у тому, що на день народження заступники подарували йому торт, а в законі про запобігання корупції приймати подарунки від підлеглих категорично заборонено. Порадили написати у відповіді, що «разом з’їли»… Потім тему торта змінили на інші. Сьогодні «відшукали» зниження портових зборів.

Тобто при бажанні людині можна «інкримінувати» будь-яку дурню. Я думаю, що основна мета – не покарання винних у корупції, а просто закрити рота тим, хто критикує владу. На жаль, у цьому мало що змінилося.

«Я вже кілька місяців кричу, але ніхто не чує, що з липня 2021-го силовики отримують менші пенсії»

- Вам пропонували балотуватися до місцевих рад у цьому році, і якщо так, то чому відмовилися?

- Ще перебуваючи на посаді міністра, я прийняв рішення, що по закінченню каденції беру паузу щодо будь-яких політичних процесів. Хочу подивитися на усе, що відбувалося, збоку, перепочити від процесів, в яких приймав участь протягом 20 років, вирішити інші проблеми, зокрема зі здоров’ям. Тому не збирався балотуватися і всі про це знали. Не приймаю участі в роботі жодної партії.

- Ви залишаєтесь у команді Володимира Гройсмана? Якщо його покличуть в уряд, а він запросить Вас, погодитися?

- Правильніше це запитання задати Володимиру Борисовичу. Він може сказати, кого бачить у своїй команді. В нас дуже хороші стосунки. Моя думка щодо нього не змінилася. Чи погоджусь у разі пропозиції? Відповідь буде залежати від комплексу причин, зокрема стану здоров’я.

- Назвіть три помилки, яких припустилися, перебуваючи на посаді міністра…

- Про помилки я розповім у мемуарах, коли буду їх писати. Поки що я не у тому віці, щоб посипати голову попелом і каятися у помилках.

З іншого боку, коли я чую новину про те, що Мінсоцполітики протягом року 5 разів планує індексувати пенсії, починаю сміятися. Норми щодо індексації передбачені чинним законодавством. У чому новизна заяви міністерства? Потім я пригадав, що пересічні люди не знають законодавство так, як спеціалісти, тому для них така заява – це круто.

Виникає дежавю. От ми сміялися зі гасел: «Прошла зима, настало лето, спасибо партии за это», а тепер з цим знову стикаємося. Хоча сьогодні «зелені» розповідають, що в інформпросторі мало позитиву, але якщо взяти їх піар-складову, то вона на порядки вища, ніж була в нашої влади.

Коли ти працюєш, в тебе часу немає навіть на елементарні речі. Втім, перебуваючи на міністерській посаді, я доволі часто відвідував усі телеканали, нікому не відмовляв в інтерв’ю. Інша справа - як використовували мої висловлювання?..  Інколи перекручували факти задля дискредитації. 

- Може жалкуєте за тим, що не вспіли зробити?

- На багато чого не вистачило часу. Колеги в уряді над нами сміялися. Якщо проаналізувати будь-який протокол засідання, то від 10 до 25% рішень чи нормативних документів приймалося з подачі Мінісоцполітики. На рівні Кабміну ми постійно змінювали нормативну базу. Але біда у тому, що В.Гройсман у Верховній Раді не мав політичної опори, тому будь-яке рішення, яке потрібно було прийняти на рівні ВР, давалося вкрай складно.

Стратегічно ми виграли, коли провели пенсійну реформу, вдалося змінити ряд інших законів, зокрема змінили підходи до визначення «мінімалки» і підняття мінімальної зарплатні. Але таких проривів могло бути більше з підтримкою Ради.

Приміром, нерозглянутим залишився закон про сплату ЄСВ, яким ми хотіли вплинути на тих, хто ухиляється від внеску. Мова про керівників приватних підприємств, які формально мінімізують зарплатню робітників. Ми хотіли аби при великих доходах ЄСВ сплачували з повного розміру. Не вдалося досягти індексації пенсій військовим.

Я вже кілька місяців кричу, але ніхто не чує, що з липня 2021-го силовики отримують менші пенсії, адже їм перестануть давати компенсації за минулі роки. Тому я пропоную: прийміть або наш законопроект, або розробіть свій. Натомість у міністерстві розповідають «про переваги накопичуваної системи», до якої є багато питань. А через півроку «бомба» вибухне…

Через те, що не була закінчена реформа децентралізації, ми не зуміли змінити структуру органів соціального захисту на місцях. Ми «запускали» Державну соціальну службу для реалізації держсоцполітики…

Підведу риску, не зробили те, що потребувало підтримки парламентарів. Що могли, зробити лише на рівні уряду. І більшість документів діє й досі, хоча «зелені» обіцяли це змінити.

- За вашим прогнозом, зважаючи на скрутню фінансову ситуацію у державі, чи отримають у січні пенсіонери виплати?

- Отримають.

«З 2019 року до міністерства запросили людей, які далекі від соцполітики як Тюшки від Гваделупи»

- Вінницю вважають найкомфортнішим містом, проте тут складно знайти роботу з щомісячною платнею понад 8 тисяч. Чому у місті такі замалі статки найманих працівників, хоча, зважаючи на кількість садиб у приватному секторі та середню ціну автівок вінничан, не складається враження, що люди бідують? 

- Я скажу про інше. Якщо ви зараз по солідарній системі сплачуєте у Пенсійний фонд 1100 грн, він вам гарантує пенсію у 2200 грн при повному страховому стажі. При накопичувальній системі вона більшою не стане.

Так, ви правильно кажете, в нас нібито отримують 8 тисяч доходу, маючи Mercedes. Це називається тіньова економіка. Аби зменшити «тінь», ми піднімали мінімальну зарплатню, і бізнес почав волати, що його душать. Так, менше 8 тисяч у Вінниці не платять, хоча офіційно показують менше. І законодавчо бізнесу це дозволяють. З іншого боку, не змушуючи платити більше, держава стимулює наших людей шукати заробітки за кордоном. 

Наш уряд послідовно змушував бізнес піднімати доходи, зокрема офіційні, що дозволяло поповнювати ПФУ, а працівникам отримувати більше. Сьогодні такого прагнення я не спостерігаю. 

- Чи прогнозуєте збільшення відсотку заробітчан після коронакризи?

- Спочатку пан президент заявив, що «нас 65 мільйонів» по світу, закликав всіх повертатися. З коронакризою найбільш довірливі почали приїжджати, тому на кордоні був «останній день Помпеї». Після двох місяців на карантині без допомоги держави, заробітчани захотіли уїхати, а держава в особі прем’єра Шмигаля почала з ними «торгуватися», нібито турбуючись про контракти та умови роботи у Польщі, а фактично було створено перешкоди для виїзду.

З огляду на скорочення робочих місць, замість «додаткових 500 тисяч», обіцяних Шмигалем, можна припустити збільшення відсотку. Люди чудово розуміють, що їх вводять в оману, коли розповідають про 420 тисяч працевлаштованих через службу зайнятості. Це не додаткові чи нові робочі місця, а місця, які вивільнилися… У 2019-му на такі було працевлаштовано 650 тисяч.

Отже зі зменшенням місць на ринку праці, безробіття нині зростає. Пом’якшити ситуацію можна дозволивши шукати роботу, але й у цьому створюються проблеми. 

- В Раді та уряді підуть на згортання реформи децентралізації, адже вона надає регіонам не тільки додаткові кошти, а й повноваження?

- Я думаю, що не вийде, навіть якщо будуть прагнути. В них інша проблема: потрібно провести зміни до Конституції, які пов’язані з децентралізацією. І в змінах передбачений контроль за органами місцевого самоврядування. Це принципове питання, адже коли ви надаєте повноваження та фінанси, без контролю є загроза відцентрових рухів.   

Питання у тому, яким має бути контроль?.. Президентська модель полягає у створенні підпорядкованих голові держави інституту префектів. Наша влада пропонувала підпорядкування префектів уряду. За тим, як виконують органи місцевої влади делеговані державою повноваження має наглядати виконавча гілка влади. 

Якщо ми кажемо про соціальні виплати, то передаючи повноваження на місця, саме Мінсоцполітики має контролювати виконання. Перебуваючи на посаді міністра, я отримував тисячі скарг на підлеглих. Їх розгляд ми передавали в те управління соцзахисту, на яке скаржаться. Фактично скарга надходила у кінцевому результаті тому ж самому інспектору… Результат зрозумілий. Тому ми створили Державну соціальну службу, і пропонували передати контролюючі повноваження місцевим адміністраціям, щоб вони не призначали субсидії та допомоги, а контролювали процес, який покладений на органи місцевого самоврядування. Тоді модель працюватиме.

Сьогодні триває дискусія щодо підпорядкування. Президент хоче перебрати на себе контроль. До речі, КСУ вже показав, що не налаштований закривати очі на розширення повноважень президента в частині призначення керівників силових органів. Приміром, керівника НАБУ має призначати Кабмін, а не президент. Адже завжди потрібно дотримуватися логіки.

Щодо децентралізації, то я не вірю, що хтось спробує повернути ситуацію у зворотному напрямку. Отримавши повноваження та фінанси, місцеві вибори показали, що до діючоЇ на місцях влади більше довіри у виборців.

Нині дуже важливо зберегти баланс. Так, уряд приймає багато дивних рішень, але це ненормально, коли мер Черкас Бондаренко відверто посилає центральну владу… У міського голови були підстави, адже кроки Шмигаля незаконні. Адже до карантину в країні треба ввести надзвичайний стан. Але у випадку з Бондаренком в державі має бути механізм, який пояснить, що він не правий.

Однак, сьогодні ігнорують закон, суспільство поділено – одні за Бондаренка, інші за Зеленського, який назвав того «бандитом» - і це розхитує Україну, створює хаос.

- Ви є одним з послідовних критиків дій уряду, у даному випадку Д.Шмигаля. До міністра соціальної політики Марини Лазебної є персоніфіковані претензії?

- У мене є претензії до міністерства в особі Марини Лазебної. Перше. Уряд «самокатників» Гончарука знищив міністерство у функціональному плані. Прийшовши до влади, «самокатники» почали схрещувати їжака та вужа. Міністерство енергетики з’єднали з міністерством довкілля, міністерство з питань окупованих територій з «внутрішньо переміщених осіб і ветеранів», а Мінагрополітики передали до Мінекономіки. Не всі помітили, що частину повноважень Мінсоцполітики теж передали до Мінекономіки.

Мова про питання оплати праці, охорони праці, зайнятості. Тому я вважаю, що очільник Мінекономіки Мілованов у той час, а не Гончарук, керував урядом. Сьогодні їх немає, а повноваження у відомства, яке очолює Петрашко, залишилися.

Хто сьогодні відповідає за безробіття? Нібито Мінсоцполітики, хоча функціонально Мінекономіки. І пані Лазебна не вимагає повернення відібраних функцій. Ніхто не чув аби вона скаржилася на те, що немає впливу на питання із мінімальною зарплатнею, збільшення доходів населення, тіньовою зайнятістю тощо. Позиція Лазебної – питайте з Петрашка. Це безвідповідально.

Друга позиція. Найскладніше – підібрати кадри. Коли мене призначили міністром, нікого з Вінниці не «привіз». Лише за рік до відставки, коли ми тісно займалися реформою децентралізації, запросив Ларису Попову, тому що в міністерстві жодна людина не розуміла, як працюють органи соцзахисту на місцях. Всі інші заступники працювали у міністерстві десятиріччя.

Мої наступники почали масово звільняти спеціалістів. Розпочала процес Соколовська, а Лазебна завершила. Якби на зміну прийшли професіонали, я б зрозумів. Але ж до міністерства запросили людей, які далекі від соцполітики як Тюшки від Гваделупи.

В мене складається враження, або міністерка не самостійна у кадровому питанні, або… Не хочу виражатися. Натомість старих корупціонерів почали повертати.