В Україні вже з 2023 року планується запровадження другого рівня пенсійної реформи. Відповідно до цього, будуть запроваджені обов'язкові пенсійні накопичення для деяких груп населення. Однак, за словами міністра соціальної політики у 2016-2019 роках Андрія Реви, те, що хоче запровадити нинішня влада, не має нічого спільного з реформою. Натомість збільшується дефіцит Пенсійного фонду і безпідставно забираються кошти у місцевих бюджетів.
Держава буде змушена компенсувати дефіцит ПФУ та місцевим бюджетам та сплачувати відсотки страховим компаніям за облігаціями. Такий «бізнес по-російські» не принесе користі ані українським пенсіонерам, ані державі, і звичайно, не має відношення до пенсійної реформи.
Про це ексміністр та колишній заступник мера Вінниці розповів в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV.
- Пане Андрію, щодо ініціативи міністра фінансів Сергія Марченка, про другий рівень пенсійної реформи - мова йде про одну й ту ж реформу? Як це все звести до купи?
- Пан Марченко, після того як потрапив в «зелений» уряд, почав робити дивні заяви. Таке враження, що на нього діє правило «з ким поведешься, від того й наберешся». Чим дурніша навколо нього ситуація і оточення, тим дурніші ідеї він транслює. Хоча він же не свої ідеї транслює, а ті, що йому кажуть.
Про що йдеться - у нас є Пенсійний фонд, є солідарна система, з якої виплачуються пенсії 11 мільйонам пенсіонерів. Проблема цього Пенсійного фонду в тому, що в нього є дефіцит. Державна дотація складає 200 млрд гривень. Дефіцит із цієї суми десь приблизно 39-40 млрд.
У нас була десятирічна програма зменшення цього дефіциту до нуля і якби вони рухались в тому ключі, який ми задали - через 10 років, крім державних дотацій на державні програми пенсійного забезпечення, їм не потрібно було б шукати гроші для фінансування дефіциту.
Зараз Марченко, під тиском Третьякової, яка нахабно і цинічно лобіює інтереси приватних страхових компаній, планує вилучити кошти із Пенсійного фонду шляхом зменшення відрахування від єдиного соціального внеску, планує вилучити кошти із місцевих бюджетів, шляхом зменшення відсотку на податок фізичних осіб. Ці кошти хочуть акумулювати і віддати приватним пенсійним фондам.
А потім ці приватні пенсійні фонди куплять у Марченка облігації внутрішньої державної позики, які він потім повинен буде повертати з відсотками. При цьому, вилучені кошти із бюджету Марченко також повинен компенсувати як діючому Пенсійному фонду так і місцевим бюджетам.
Тобто 22 мільярди він забирає, дає недержавним пенсійним фондам, шукає 22 мільярди в бюджеті, компенсує ці втрати. А потім ті гроші, які він дав і отримав назад - він ще має під відсотки віддати. Це те, що наш колишній голова Вінниці Дмитро Дворкіс, називав «бізнес по-російськи». Тобто вкрав ящик горілки, продав, а гроші пропив.
- В чому тут інтерес пенсіонерів, місцевих бюджетів, пенсійного фонду чи держави?
- Тут немає жодного інтересу. Всі у збитках. У прибутках лише недержавні пенсійні фонди, чиї інтереси лобіює Третьякова.
Жодного відношення до пенсійної реформи, до того, щоб покращити життя нинішнім пенсіонерам і пенсіонерам майбутнім - взагалі так питання не стоїть.
Питання в тому, щоб забрати гроші і наситити бізнес партнерів пані Третьякової.
- А чим так погані приватні страхові компанії?
- Вони нічим не погані до тих пір, поки вони не користуються державними бюджетними грошима. Вони можуть страхувати будь-яких громадян, брати у них гроші і нести відповідальність за гроші, які вони отримали. Але якщо вони сують руку в державну кишеню і забирають гроші в громадян в примусовому порядку, то перестають бути страховими компаніями - вони стають паразитами на тілі держави.
- Яке це має відношення до пенсійної реформи, яка була ухвалена за часів вашої каденції?
- Це абсолютно різні речі. Наша функція полягала в тому що, після того, як знизили ставку ЄСВ на 40% - було 38% на заробітну плату, а стало 22% - упали власні доходи пенсійного фонду на 65 мільярдів гривень.
І ми в 2016 році, коли я став міністром, мали наступну картину в пенсійному фонді - 112 мільярдів гривень від єдиного соціального внеску і 145 мільярдів гривень державні дотації - разом 257 мільярдів. При цьому - мінімальна пенсія 949 гривень, середня - 1699. Грошей на їх виплату немає, тому що всі кричали, що треба захистити підприємців, відповідно і знизили відсоток ЄСВ, забравши 65 мільярдів у найбідніших, тобто пенсіонерів, і віддали їх підприємцям.
Так от, за три роки пенсійної реформи - а на початку було 112 мільярдів гривень власних доходів пенсійного фонду - ми новій владі передали власні доходи пенсійного фонду 248 мільярдів. Доходи ПФ виросли у два з половиною рази за рахунок підвищення мінімальної зарплати втричі, за рахунок зростання середньої зарплати по країні вдвічі, за рахунок припинення тіньової економіки.
Дотація зі 145 мільярдів збільшилась тільки на 27 мільярдів, чистий дефіцит впав з 65 мільярдів до 23.
Що тепер ця зелена братія зробила? Дефіцит підняла з 23 мільярдів до 39, дотація 200 мільярдів гривень і недобір доходів в минулому році.
Сьогодні вони до всіх цих проблем додали ще одну: два роки поспіль вони крім загального дефіциту ще забирають 13 мільярдів гривень в місцевих бюджетів, через неповернуту казначейську позику в 2020 році, і зараз у них був дефіцит у 13 мільярдів.
Вони тихенько переписали ще 13 мільярдів, дописавши пусті гроші начебто від ЄСВ, яких вони не отримають. Тобто на 26 мільярдів вони ще нагріли місцевий бюджет.
Якщо так далі вони будуть працювати, то буде як у відомому прислів’ї: «Тато, кінчайте продавати кавуни, здачу давати вже нічим». Ось до чого веде реформаторська діяльність Третьякової і всієї «зеленої» влади.