Агрошахрайство: через урожай соняшнику на Вінниччині колишні партнері звинувачують один одного у «рейдерстві» та «путінських» маніпуляціях

Новини Вінниці / Агрошахрайство: через урожай соняшнику на Вінниччині колишні партнері звинувачують один одного у «рейдерстві» та «путінських» маніпуляціях

Нинішнє українське законодавство доволі поблажливо ставиться до війн «за врожай». У поліції втручаються лише у разі хуліганських дій та відсилають сторони до господарського суду, який роками з’ясовує, хто правий. Тим часом, деякі аграрії застосовують відверто путінські маніпулятивні технології, відстоюючи свої права. Як приклад – нещодавній конфлікт між партнерами у селі Махаринці Козятинського району, коли про права на жнива заявили обидві сторони.

Нинішнє українське законодавство доволі поблажливо ставиться до війн «за врожай». У поліції втручаються лише у разі хуліганських дій та відсилають сторони до господарського суду, який роками з’ясовує, хто правий. Тим часом, деякі аграрії застосовують відверто путінські маніпулятивні технології, відстоюючи свої права. Як приклад – нещодавній конфлікт між партнерами у селі Махаринці Козятинського району, коли про права на жнива заявили обидві сторони.

Як розвивався спільний бізнес

Аби розуміти суть конфлікту, потрібно повернутися до передумов. Наприкінці 2017-го місцевий фермер Сергій Бенедичук створив ТОВ «Санагросід» (САС), маючи лише 9,4 га орендованих земель. Тоді він звернувся до Михайла Лисяного, Віталія Іванова та Івана Патратія, запропонувавши їм 50%-у долю у товаристві, щоб вони натомість залучили кошти та технології.

З початку 2018-го нові співвласники агрофірми провели збори у кількох селах, зокрема у Махаринцях, переконали людей у надійності бізнесу, а ті довірили свої паї, що дозволило значно збільшити «земельний банк». Паралельно вони придбали сільгосптехніку. Тому навесні «Санагросід» вже засіяв 110 га. А осінню господарство вже орендувало 160 гектарів. Крім цього нові співвласники інвестували понад 2 млн грн з іншого підприємства.

Завдяки зібраному врожаю, що склав 4361 ц підприємству вдалося розрахуватися за посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, виплатити усе пайовикам та провести осінню посівну компанію. Оскільки «добір» землі продовжувався, то до кінця року підприємство мало вже 210 га.   

Наприкінці 2018-го партнери погодилися на остаточний розподіл часток. Частка С.Бенедичука зменшилася до 25%. Втім, у той же час було створено ще й ТОВ «Санагровіт» (САВ), де частка Бенедичука складала 33%, а його партнерів – 67%. У цього підприємства на початок посівної кампанії 2019-го для обробітку налічувалося 160 га.

Курник розбрату

«На початку 2019-го у Сергія Бенедичука з’явилася ідея побудувати на базі старої сільської ферми курник вартістю 5 млн грн, на що у «Санагросіда» грошей не було, отже він вирішив розірвати договори оренди «Санагровіта», а по суті, вивести активи підприємства на нове ТОВ «Махаринецьке Агро», залишивши нам 1,1-мільйонні борги. Більш того, через крадіжку таким партнером врожаю соняшника, пшениці та ячменю на землі «Санагросіду» ми нарахували збитку у 5,5 млн», - розповідає Михайло Лисяний.

Співвласники порахували, що загалом – по двом агрофірмам - Сергій Бенедичук здійснив крадіжку зерна на суму щонайменше 9,4 млн грн, залишивши обом підприємствам борги у сумі 5,1 мільйонів.

Далі цікавіше. За словами Віталія Іванова, восени 2019 року С.Бенедичук, не маючи відповідних повноважень, розірвав майже усі договори оренди земель «Санагросіду». «Допомогала» йому у цьому держреєстраторка Крижопільського (!) району Марина Стратієвська. Іван Патратій наголошує на тому, що жінку дивним чином після різних скарг двічі звільняли з посади.  

 

«У липні минулого року коли почалися жнива, ситуація з партнером погіршилася. Адже Сергій Бенедичук почав сам його збирати, не погодивши це з іншими співвласниками, і 90% зернових «зникло». За заявою у поліції відкрили кримінальне провадження по факту самоправства. А ми розпочали процедуру його відсторонення з посади гендиректора компанії. У вересні, за нашими даними, саме він зібрав врожай соняшнику на 6 млн грн, який весь зник. За цим фактом відкрито провадження за ч.5 ст.186 КК України (грабіж)», - розповідає Іван Патратій.

З тих пір триває відверта війна. Через Козятинський міськрайсуд та дежрреєстраторів від імені пайовиків розриваються договори оренди паїв з ТОВ «САС», хоча селяни навіть не знають про це. Коли історія набуває галасу, у чотирьох держреєстаторів з різних районів Вінниччини відбирають ключи доступу до Держреєстру майнових прав, фактично відстороняючи від роботи. Також слідчі відкривають справу за ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна) через вивезене у невідомому напрямку спритним партнером зерно.

Проте втручатися у «аграрний» конфлікт правоохоронці не горять бажанням, переконуючи, що цивільно-правові відносини має вирішувати господарський суд.

Фіктивне рейдерство і «обурені селяни»

А далі «родзинкою на торті» стають заяви у ЗМІ Сергія Бенедичука про «рейдерство» його партнерів по підприємствам, коли техніка спільної фірми почала збирати врожай вже у 2020 році. У Махаринцях його підтримувала група селян, яку частенько бачать на різних «протестних» заходах. Вони емоційно переконували журналістів у тому що «підприємці з Миколаївської області намагаються відібрати врожай в місцевого фермера», навіть не згадуючи, що усі вони є співвласниками двох компаній, з якими підписані договори оренди, а їхній земляк володіє не найбільшою часткою в цих фірмах.

Можливо, варто пригадати «вистави» деяких «професійних» акторок, які з 2014 року за російським сценарієм розповідали про «розп’ятих хлопчиків у трусиках». Гібридні методи широко використовуються у путінській Росії. Проте, починають застосовувати їх і в українській глибинці, коли мова йде про агробізнес. Тим більше, що закон дозволяє розглядати кримінальні справи роками, а в суді затягувати незручні «зернові» конфлікти.

Тому маніпулювання з відверто шахрайським сценарієм, коли частину селян ввели в оману, частині замовили роль підбурювачів та захисників ображених, наразі затребувані. Хочеться сподіватися, що «махаринецька» ситуація не стане тупиковою, а державна система не ігноруватиме «агровійну», адже розставити усі крапки над «і» - прямий обов’язок влади.